30 березня 2010 р. Справа № 90665/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
при секретарі судового засідання Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, ОСОБА_1 на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 11.11.2009 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості,-
11.09.2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області, в якому просив визнати неправомірним рішення та дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті йому пенсії та додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком в період 01.01.2008 року.
Постановою Снятинського районного суду від 11.11.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною відмову та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі визначеному ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 22.05.2008 року по 11.11.2009 року. В решті позовних вимог останньому відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру пенсії, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" законодавством не встановлено. З 26.09.2007 року позивач отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ. Пенсія обчислена і виплачується в розмірі відшкодування фактичних збитків, а не в мінімальному розмірі, а отже визначати розмір пенсії відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не має законних підстав. Тому просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.
Не погодився з таким рішенням суду першої інстанції і ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, що суд всупереч Конституції України обмежив встановлені виплати строком в період з 22.05.2008 року по 11.11.2009 року. Просить скасувати постанову суду та постановити нову за якою вилучити кінцевий термін призначених виплат.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити, а апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області задоволити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1, є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до категорії 1 осіб, що постражали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі ст. 50 цього Закону. Позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області і в 2009 році звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі ст. 50, 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідь УПФ України в Снятинському районі Івано-Франківської області повідомило позивача про те, що розрахунок пенсії проведено виходячи з розміру 19 грн.91 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2001 року.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліда ІІ групи не може бути нижчою як 8 мінімальних пенсій за віком, цією ж нормою передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України та не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІ групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року №1, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, а ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо перерахунку та виплати на користь позивача пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю починаючи з 22.05.2008 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 - рп від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними зміни до ст.ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»,оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 11.09.2009 року, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду, тому посилання суду першої інстанції на ст. 87 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» якою передбачено, що суми пенсій не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком, як на підставу для не застосування строків звернення до суду, не може бути взято до уваги. Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України, оскільки такий позивачем пропущено без поважних причин та про задоволення позовних вимог позивача в частині здійснення перерахунку з 11.09.2008 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком в період 22.05.2008 року по час постановлення рішення суду. Щодо встановленого кінцевого строку нарахування та виплати встановлених судом першої інстанції виплат пенсії та додаткової пенсії то слід погодитись з вимогою позивача, що така не може бути встановлена, оскільки пенсія позивачу нараховується та виплачується, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що постанову Снятинського районного суду від 11.11.2009 року у справі № 2а-447/09 необхідно скасувати та постановити нову за якою позов ОСОБА_1 задовольнити частков, визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11.09.2009 року з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог позивачу відмовити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 Дмитровича-задовольнити; апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області- задовольнити частково, скасувати постанову Снятинського районного суду від 11.11.2009 року у справі № 2а-447/09.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 22 травня 2008 року з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців до касаційного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
Повний текст постанови виготовлено 2.04.2010 року.