Справа: № 826/6122/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
02 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційні скарги ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування постанови,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" квітня 2015 року позов було задоволено частково. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду від 22.04.2015 року та прийняте нове рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_3 та Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "17" березня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матері ального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, 16.03.2012 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №51/159 виданого 16.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь Київської міської ради 63 452,32 грн. В подальшому, державним виконавцем прийнято постанову від 23.05.2015 року про приєднання до зведеного виконавчого провадження.
22.11.2012 року до відповідача надійшла заява про зупинення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника. Постановою від 26.11.2012 року зупинено виконавче провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». В подальшому, 23.02.2015 року державним виконавцем винесено постанови про звільнення майна з-під арешту. Також, 25.02.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, постановою начальника від 13.03.2015 року скасовано вказані вище постанови про звільнення майна з-під арешту та про закінчення виконавчого провадження. Також, 13.03.2015 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" квітня 2015 року позов було задоволено частково. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. З матеріалів справи вбачається, що боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво. Як зазначено вище, постановою від 26.11.2012 зупинено виконавче провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 39 Закону протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк. З матеріалів справи вбачається, що постанова про поновлення виконавчого провадження відповідачем не приймалась. Враховуючи, що постанова від 26.11.2012 про зупинення виконавчого провадження на час вирішення справи не скасована, виконавче провадження не поновлено, отже спірне виконавче провадження є зупиненим, а відтак правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання зупинити виконавче провадження №31665281 - відсутні. Оскільки постанови від 23.02.2015 та від 25.02.2015 про звільнення майна з-під арешту та про закінчення виконавчого провадження скасовано постановою начальника від 13.03.2015, отже арешт накладений постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2010 №18179248 є чинним. Відповідно до ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Фактично оскарженою постановою в одному повторно накладено арешт на одне й те саме майно в одному й тому ж виконавчому провадженні. Крім того, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, є вчиненням державним виконавцем виконавчих дій, в даному випадку у виконавчому провадженні, яке є зупиненим, що також вказує на протиправність постанови від 13.03.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та як наслідок на наявність підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині. Оскільки, виконавчий документи на час вирішення справи не виконаний та правовідносини допускають правонаступництва, отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції тане вбачає підстав для зобов'язання відповідача зняти арешт та заборону відчуження на майно ОСОБА_4 Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" квітня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційних скарг ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "22" квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.