Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді - доповідача Деркач Н.М.,
суддів - Сенченко І.М., Коваленко Н.В.,
за участю: секретаря Лісіна С.В.,
прокурора Постолова М.Ю.,
заявника ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
розглянувши 03 червня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження, -
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури м. Дніпропетровська Дорошевича Я.Р. від 24 квітня 2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 16 січня 2013 року за № 420130400300000009, за заявою ОСОБА_1 про злочин.
В обґрунтування постановленої ухвали слідчий суддя районного суду зазначив, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за заявою ОСОБА_1, старшим слідчим прокуратури були виконані всі необхідні та можливі слідчі дії, передбачені кримінальним процесуальним законом, в тому числі в достатньо повному обсязі з'ясовано обставини, на які ОСОБА_1 посилається в своїй скарзі, а тому оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою.
Провадження № 11-сс/774/577/13 Слідчий суддя Решетнік М.О.
Категорія: 306 КПК України Суддя - доповідач Деркач Н.М.
Не погоджуючись прийнятим рішенням ОСОБА_1 30 травня 2013 року подала апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого п. 3 ч. 1 ст. 395 КПК України, п'ятиденного строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду і постановити нову ухвалу, якою в повному обсязі задовольнити її скаргу на постанову про закриття кримінального провадження. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_1 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді нею пропущений з поважної причини, а саме, у зв'язку з тим, що повний текст ухвали нею був отриманий лише 27 травня 2013 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвала слідчого судді районного суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з грубими порушеннями норм КПК України. Так, слідчий суддя не дав належної оцінки тому, що слідчим при проведенні досудового розслідування не з'ясовувалося питання наявності в діях винних в смерті її сина осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 165 КК України, а також не встановлення слідчим в повному обсязі обставин ненадання ОСОБА_4 медичної допомоги. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що більшість фактів, встановлених слідчим під час проведення досудового розслідування, було отримано на підставі КПК України в редакції 1960 року, шляхом дачі пояснень, які у відповідності до КПК України в редакції 2012 року не є доказами по справі, а тому, на думку ОСОБА_1, всіх осіб, які є свідками, а по справі давали пояснення, необхідно встановити та допитати як свідків.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її захисник ОСОБА_2, підтримали в повному обсязі подану апеляційну скаргу, підтвердили доводи, викладені в ній та просили задовольнити апеляційну скаргу.
На думку прокурора, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши й проаналізувавши доводи, викладені в апеляційній скарзі, зіставивши їх з наявними матеріалами, а також дослідивши матеріали закритого кримінального провадження № 420130400300000009, колегія суддів приходить до висновку, що пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає поновленню, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено в ході апеляційного розгляду, в судовому засіданні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 20 травня 2013 року було оголошено резолютивну частину ухвали слідчого судді, постановлену за скаргою ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження, в той час, як повний текст ухвали заявником був отриманий лише 27 травня 2013 року, що підтверджується відповідною розпискою.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Близнюк Г.Ф. пропущений з поважної причини і підлягає поновленню, а апеляційна скарга - розгляду по суті.
Доводи заявника ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними.
Як встановлено апеляційним переглядом, ОСОБА_1 звернулась до органів прокуратури з заявою, про злочини, вчинені працівниками Державтоінспекції, які з перевищенням влади незаконно затримали і побили її сина ОСОБА_4 та працівниками медичного закладу, котрі не надали сину медичної допомоги.
За фактом перевищення влади працівниками ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області відомості, викладені в зазначеній заяві ОСОБА_1, були внесені до ЄРДР 16 січня 2013 року за № 420130400300000009, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що враховуючи те, що під час досудового розслідування не знайшли свого підтвердження факти спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_4, а також факти перевищення службових повноважень або зловживання службовим становищем, підроблення офіційних документів та інших протиправних дій з боку колишніх співробітників батальйону ДПС ДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і відсутності у їх діях ознак будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, постановою старшого слідчого прокуратури м. Дніпропетровська Дорошевича Я.Р. від 24 квітня 2013 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 16 січня 2013 року за № 420130400300000009, було закрито.
При цьому, постановою компетентної у відповідності до ч. 5 ст. 217 КПК України особи, зокрема, прокурора прокуратури м. Дніпропетровська від 24 квітня 2013 року, з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 420130400300000009 від 16 січня 2013 року було виділено в окреме провадження в копіях матеріали за фактом ненадання медичної допомоги громадянину ОСОБА_4 лікарем - наркологом Міського наркологічного диспансеру м. Дніпропетровська Лібенко О.І.
Таким чином, дії лікаря - нарколога Міського наркологічного диспансеру м. Дніпропетровська Лібенко О.І., щодо незабезпечення надання медичної допомоги ОСОБА_4, будуть предметом досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості стосовно якого внесені до ЄРДР за № 42013040030000166 від 27 квітня 2013 року.
У відповідності до вимог ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Зі змісту ст. 110 КПК України слідує, що постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами кримінального провадження, зокрема, в постанові має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження і обумовлюють закриття кримінального провадження, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
В свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови про закриття кримінальної справи.
Апеляційним переглядом встановлено, що вищезазначені обов'язки, покладені на слідчого суддю у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчим суддею суду першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження були виконані в повному обсязі.
Як правильно встановлено слідчим суддею і вбачається з постанови старшого слідчого прокуратури м. Дніпропетровська Дорошевича Я.Р. від 24 квітня 2013 року про закриття кримінального провадження, дана постанова містить детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що працівниками Державтоінспекції вчинено кримінальне правопорушення та висновки слідчого, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, щодо відсутності в діях, вже колишніх співробітників батальйону ДПС ДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, ознак будь-якого складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
Слідчий суддя прийшов до об'єктивного висновку про те, що слідчим під час проведення досудового розслідування були вчинені всі необхідні та можливі слідчі дії, передбачені кримінальним процесуальним законом, для всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, в ході здійснення яких були зібрані докази, котрі слідчим належним чином перевірені і їм дана правильна оцінка.
При розгляді скарги по суті, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що висновки слідчого органу досудового розслідування відповідають вимогам кримінального процесуального закону, а також ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що пояснення, отримані слідчим на підставі КПК України в редакції 1960 року, не можуть бути доказами у кримінальному провадженні, оскільки у відповідності до ч. 9 Перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК України в редакції 2012 року, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності, а підстав ставити під сумнів допустимість доказів, отриманих слідчим в порядку КПК України в редакції 1960 року, матеріалами кримінального провадження не встановлено.
За таких обставин, зважаючи на те, що в ході розгляду скарги ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження факт порушення слідчим вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, слідчий суддя районного суду обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги останньої, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження - без змін.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області