Справа: № 826/6556/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
09 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бужак Н.П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,
За участю секретарі: Савін І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної казначейської служби України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови,-
Державна казначейська служба України звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 25.03.2015 року ВП № 12574183 «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2015 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились у судове засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 15 квітня 2015 року, якою позовну заяву залишено без руху.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна казначейська служба України звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 25.03.2015 року ВП № 12574183 «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м Києва від 15 квітня 2015 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання доказу сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», уточнення позовних вимог з урахуванням наведених обставин щодо суперечностей змісту обставин позову та його прохальної частини; доказу отримання позивачем спірної постанови (конверт, витяг із журналу вхідної кореспонденції тощо).
При цьому, у вказаній ухвалі суддя прийшов до висновку про безпідставність тверджень позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки в даному випадку спір між сторонами виник з правовідносин виконавчого провадження, у якому позивач є боржником, та ці правовідносини не пов'язані зі здійсненням ДКСУ функцій та завдань в межах її повноважень.
Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2015 року отримана Державною казначейською службою України 17.04.2015 року.
23.04.2015 року позивачем подано до канцелярії суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позову, у якій, не надавши доказів сплати судового збору, позивач зазначає, що спір між ним та Державною виконавчою службою України виник з приводу здійснення Державною казначейською службою України своїх функцій та повноважень. Зазначив, що відповідач наклав штраф на позивача за не перерахування коштів, тобто за невиконання останнім функції, передбаченої Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011. Відтак, Державна казначейська служба України звільнена від сплати судового збору на підставі положень пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються, зокрема, Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, спірні правовідносини не пов'язані із реалізацією податкової політики, оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду як боржник у виконавчому провадженні та оскаржує постанову про стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій.
Відтак, оскільки в даному випадку спір між сторонами виник з правовідносин виконавчого провадження, у якому позивач є боржником, та ці правовідносини не пов'язані зі здійсненням ДКСУ функцій та завдань в межах її повноважень (здійснення казначейського обслуговування), то посилання позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, у даній справі судовий збір сплачується на загальних підставах, а тому недолік вказаний в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2015 року про сплату судового збору позивачем не усунуто.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.