справа № 2а-7579/08
25 грудня 2008 року Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації про стягнення невиплаченої і недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учасника війни, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації, в якому просить стягнути суму недоплаченої одноразової грошової щорічної грошової допомоги, як учаснику війни в розмірі 3149 грн.80 коп.
Посилається на те, що їй відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року щорічно до 05 травня повинна була виплачуватись разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій, однак всупереч вимог ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року та п.3 ст.22 Конституції України разова грошова допомога учаснику війни за 2005-2007 роки виплачувалась не в повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце його проведення, однак від них надійшли заяви, в яких вони просять справу розглядати без їхньої участі, крім цього від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що Міністерство фінансів України і Державне казначейство України відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 року № 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики України для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірах, установлених законом про Державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевими органами праці та соціального захисту населення, а тому управління праці та соціального захисту населення не визнає себе відповідачем за даним позовом. Крім цього, просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Позивач являється учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням, виданим відповідачем 11 . 09.2006 року.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.1 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вищевказаного Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідачем проводилися щорічні виплати разової грошової допомоги учасникам війни у 2005 році-50 грн., 2006 році -50 грн., 2007 році - 55 грн.
Оскільки положення ст.34 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та ст.30 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час є чинними, не визнавались у встановлену порядку неконституційними, отже, відповідач правомірно керувався ними при виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни у 2005 році та 2006 році.
Крім цього, суд вважає, що вищевказані виплати, які проводив відповідач у 2005 та у 2006 роках відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Качко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Відповідно до п.26 вищевказаного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачу слід відмовити, щодо нарахування та стягнення з відповідача суми недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику війни за 2005-2006 роки.
Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, учасникам війни в розмірі 55 грн. 00 коп. не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу, як учаснику війни неправомірно здійснено в заниженому розмірі виплату разової грошової допомоги за 2007 рік, оскільки мінімальна пенсія за віком відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з першого квітня 2007 року складала 410 грн. 06 коп., а тому несплачена сума допомоги складає 1175 грн. 18 коп. (410 грн. 06 коп. мінімальна пенсія за віком х 3 розміри пенсії - 55 грн. фактично виплаченої допомоги позивачу в 2007 році).
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учаснику війни до 5 травня за 2007 рік в сумі 1175 грн. 18 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задоволити частково. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу, як учаснику війни до 5 травня за 2007 рік в розмірі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п'ять) грн. 18 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий