61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
25 травня 2009 р.
Справа № 22-а-8690/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Полтавський окружний адміністративний суд від 24.11.2008р. по справі № 2-а-4544/08/1670
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві , Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про нарахування допомоги дитині війни,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року та зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2733 грн. 30 коп. за 2006-2007 роки.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2008 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Будучи незгодним з постановою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтава просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги другий відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства. Другий відповідач вважає, що судом при прийнятті рішення не було враховано, що протягом 2007 року на виконання вимог Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року за №6-рп\2007 та ст.6 ЗУ„Про соціальний захист дітей війни”, не було прийнято жодного нормативного акту. Таким чином, на думку другого відповідача, на законодавчому рівні залишилось невизначеним питання щодо органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, другий відповідач зазначив, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції необґрунтовано застосував до спірних правовідносин ст. 28 ЗУ„Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.
Сторони в судове засідання не явилися, про час та місце слухання справи були належним чином повідомлені, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик у судове засідання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства
України, - неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Доводів щодо позовних вимог , які не задоволенні судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач не здійснює позивачу зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р.за №6-рп\2007, яким визнано неконституційним положення п. 12 ст.71 ЗУ“Про Державний бюджет на 2007 рік”щодо зупинення на 2007р. дію ст.6 ЗУ"Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, суд дійшов висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним судом України відповідач, УПФ України Октябрського району в м. Полтава повинен був діяти у відповідності з чинною нормою ст. 6 ЗУ"Про соціальний захист дітей війни" та здійснювати позивачеві доплату до пенсії у розмірі встановленому зазначеної нормою Закону. При цьому, суд зазначив, що при розмірі мінімальної пенсії за віком, яка підлягає застосуванню при розрахунку 30% доплати до пенсії дітям війни, відповідач повинен виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 ЗУ “Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у 2007 році не здійснював позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, відповідач з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мав щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що складає 742,65 грн. (в тому числі у липні 4,06+406 =410,06 х 30%=123,02 грн. ; серпні 4,06+406=410,06 х 30%=123,02 грн.; вересні 4,06+406=410,06 х 30%=123,02 грн.; жовтні 4,11+411=415,11 х 30%=124,53 грн.; листопаді 4,11+411=415,11 х30%=124,53 грн.; грудні 4,11+411=415,11 х 30%=124,53 грн.).
При цьому, колегія суддів зазначає, що дія Закону про бюджет на 2007 закінчується 31 грудня 2007 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, УПФ України Октябрського району в м. Полтава з 09 липня 2007р. повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка набула чинності з зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", колегія суддів, вважає хибними, з таких підстав.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, застосувавши до спірних правовідносин норми Конституції України та положення ст.8 КАС України.
Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів зазначає наступне.
Судом обґрунтовано було встановлено, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФ України Октябрського району в м. Полтава, за місцем проживання позивача.
Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню.
Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Полтавський окружний адміністративний суд від 24.11.2008р. по справі № 2-а-4544/08/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Мельнікова Л.В.
Судді
Подобайло З.Г. Григоров А.М.
Подобайло З.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 01.06.2009 р.