61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
11 червня 2009 р.
Справа № 22-а-5981/09
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Шевцової Н.В.,
суддів - М'ягкого Є.В, , Макаренко Я.М.
секретаря судового засідання Шимова С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 10.12.2008р. по справі № 2-а-863/08/1805
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради
про визнання дій противоправними, стягнення недоплаченої разової грошової допомоги,
01.10.2008 року ОСОБА_1 (надалі по тексту -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування при виплаті грошової допомоги за 2007 рік, положень законів про бюджет, які обмежують обсяг його права на разову грошову допомогу, встановлену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2007 рік у розмірі 1750 грн.
Позивач в судовому засіданні суду першої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в судове засідання суду першої інстанції не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В наданих до суду запереченнях просили відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що дійсно управління проводить нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги як учаснику війни. У квітні 2007 року позивачу нарахована та виплачена зазначена допомога в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було визначено розмір вказаної виплати в сумі 280 грн., а тому дії Управління є законними. Крім того відповідач посилався на те, що головним розпорядником коштів, які виділяються на виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій визначено Міністерство праці та соціальної політики України, а тому саме зазначене Міністерство є належним відповідачем по справі.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10.12.2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради при обмеженні виплати позивачу разової грошової допомоги встановленої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»за 2007 рік. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь позивача 1750 грн. недоплаченої суми разової грошової допомоги за 2007 рік.
Відповідач не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.. 95 Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій і має право на відповідний захист, встановлений законодавством України. У квітні 2007 року Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснило нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 280 гривень. Розмір виплаченої допомоги був визначений відповідно до ст.. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р., яким визнано неконституційним ст.29 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік". Таким чином, суд дійшов висновку, що така допомога у 2007 році позивачеві повинна бути виплачена у розмірах, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову та про покладення на відповідача обов'язку здійснити позивачу виплату недоплачених коштів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, з наступних підстав.
Зазначені виплати до 5 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов'язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, учасникам бойових дій, були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 року».
Як вбачається з матеріалів справи щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік позивачу виплачено у квітні 2007 року ( а.с.2-4, 14-15).
Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України «Про Держаний бюджет України на 2007 року», правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов'язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня, особам, які отримали таку допомогу протягом 01.01.2007р.-09.07.2007р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не звернув увагу на час отримання позивачем соціальних виплат та не врахував приписи Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, ч.3 ст. 198, ч.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради -задовольнити.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 10.12.2008р. по справі № 2-а-863/08/1805- скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої разової грошової допомоги -відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий (підпис) Н.В. Шевцова
Судді: (підпис) Я.М.Макаренко
(підпис) Є.В.М'ягкий
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.В. Шевцова
Повний текст постанови виготовлений 16.06.2009 р.