Іменем України
9 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача ОСОБА_5.,
суддів: ОСОБА_6 і ОСОБА_7.,
розглянувши в судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2014 року щодо нього,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року ОСОБА_3 засуджено за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі статті 71 КК йому остаточно призначено 9 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року вказаний вирок залишено без зміни.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2014 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31 жовтня 2013 року залишено без зміни.
ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із заявою, в якій, посилаючись на Кримінальний процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року (далі - КПК), порушує питання про допуск кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2014 року. Просить скасувати зазначену ухвалу, а кримінальне провадження щодо нього закрити за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 307 КК або направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Як на підставу своїх вимог посилається на допущені судами всіх рівнів порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, статей 86, 87, 94, 97 КПК щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, щодо неможливості визнання допустимим доказом показання з чужих слів, якщо вони даються співробітниками оперативного підрозділу та щодо належної оцінки доказів, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження; статті 52 КПК щодо забезпечення обов'язкової участі захисника; частини 1 та 2 статті 442 КПК щодо змісту ухвали суду касаційної інстанції при залишенні касаційної скарги без задоволення. Крім цього, заявник вказує на безпідставне засудження за частиною 3 статті 307 КК, оскільки він не мав умислу на збут наркотичних засобів і сам факт збуту по справі не встановлений, а також на порушення вимог статті 65 КК щодо загальних засад призначення покарання. Зазначає, що більш ґрунтовні доводи з приводу допущених порушень містяться в його апеляційній і касаційній скаргах.
До своєї заяви ОСОБА_3 долучив постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», № 4 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», а також в обґрунтування своїх доводів послався на постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 1997 року «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи, викладені у заяві засудженого, колегія суддів вважає, що справа не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України у зв'язку з відсутністю передбаченої кримінальним процесуальним законом підстави для її перегляду Верховним Судом України.
Відповідно до статті 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, визначений статтею 445 КПК. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до вимог статті 445 КПК України (в редакції Закону України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року) підставами для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є:
1) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (крім питань неоднакового застосування санкцій кримінально-правових норм, звільнення від кримінальної відповідальності чи покарання);
2) неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень;
3) невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України;
4) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як убачається зі змісту заяви, засуджений, хоча й звертається до Верховного Суду України з заявою про перегляд постановлених щодо нього судових рішень, проте не наводить жодної із зазначених вище підстав для перегляду справи Верховним Судом України та не надає жодного рішення суду касаційної інстанції, яке підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність або Кримінальним процесуальним кодексом України, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. По суті засуджений у заяві висловлює лише свою незгоду з ухвалою суду касаційної інстанції від 21 серпня 2014 року, якою постановлені щодо нього судові рішення залишені без зміни, що само по собі не є підставою для перегляду справи щодо нього Верховним Судом України.
Крім цього, виходячи з аналізу положень статей 445 і 458 КПК, під постановою Верховного Суду України у пункті 3 частини 1 статті 445 КПК мається на увазі судове рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду конкретної справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 445 КПК (неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах чи передбаченої КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень), яке містить висновок щодо застосування певної норми права, обов'язковий для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності цю норму права, та для всіх судів загальної юрисдикції.
Постанови Пленуму Верховного Суду України, в тому числі й ті, на які послався у своїй заяві засуджений ОСОБА_3, до таких судових рішень не відносяться, оскільки приймалися Пленумом не за результатами розгляду конкретної справи у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, а за результатами узагальнень практики вирішення судами тих чи інших категорій справ та носили роз'яснювальний, а не обов'язковий для всіх судів характер.
З огляду на викладене, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вважає, що подана ОСОБА_3 заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2014 року є необґрунтованою, і не вбачає підстав для допуску справи щодо нього до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтею 451 КПК, колегія суддів
відмовити ОСОБА_3 у допуску кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2014 року.
Судді:
________________ ________________ ________________
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7