5 червня 2015 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_3, перевіривши заяву засудженої ОСОБА_1,
ОСОБА_1 засуджено вироком Броварського міського суду Київської області від 23 травня 2012 року за частиною 2 статті 368 КК України та звільнено від відбування призначеного покарання на підставі статті 79 КК України. Апеляційний суд Київської області ухвалою від 17 квітня 2013 року виключив із резолютивної частини вироку рішення про призначення засудженій додаткових покарань. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 18 лютого 2014 року залишила судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
У поданій 28 травня 2015 року заяві ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу касаційного суду від 18 лютого 2014 року і направити справу щодо неї на новий розгляд до суду касаційної інстанції. В якості підстави для цього засуджена називає неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм законодавства України щодо аналогічних правовідносин в іншій справі та як на приклад правильного застосування цих норм посилається на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня 2015 року у провадженні № 5-229км15, знеособлену копію якої додає до заяви. Також до заяви додано належним чином завірені копії оскарженого рішення і рішень судів нижчої ланки в даній справі, одну копію заяви та отриманий з офіційного сайту Президента України примірник Указу № 132/2013 про звільнення ОСОБА_1 з посади.
Проте, усупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 448 КПК України (в редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015), у заяві не наведено належного обґрунтування передбачених статтею 445 КПК України підстав для перегляду судового рішення - не зазначено конкретної норми права, яку, на думку заявниці, по-різному застосував суд касаційної інстанції, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.
Установлені недоліки заяви перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 450, 5 КПК України, а також Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»,
ухвалив:
повідомити заявницю ОСОБА_1 про недоліки заяви і надати їй строк для їх усунення до 5 липня 2015 року.
Якщо недоліки заяви буде усунуто в установлений строк, вона буде вважатися поданою у день її первинного подання до Верховного Суду України.
У разі, якщо ОСОБА_2 не усуне недоліки заяви протягом установленого строку, її буде повернуто заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України ОСОБА_3