8 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,
суддів:Коротких О.А., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» (далі - Товариство) до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 лютого 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 138.2 статті 138, пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.4, 200.5, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), що, на думку заявника, підтверджується рішенням суду касаційної інстанції від 21 травня 2014 року (справа № К/800/21263/13).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що податковий кредит позивач сформував правомірно на підставі належним чином оформлених видаткових накладних про перерахування гаражно-будівельним кооперативом «Ямський» грошових коштів як часткове фінансування будівництва багатоповерхового комплексу на вул. Старонаводницькій, 2-20 у м. Києві на підставі угоди, яка з огляду на її зміст та правову природу є договором про спільну діяльність.
У рішенні, наданому на підтвердження заявленої позиції, з огляду на фактичні обставини справи суд касаційної інстанції зазначив про те, що оскільки контрагент позивача не підпадає під критерії сільськогосподарського підприємства - виробника чи підприємства, які діють на основі статуту, мають відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, він не мав права виписувати податкові накладні з постачання пшениці, що дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
З наведеного висновується, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалене цим судом за інших фактичних обставин справ, а тому не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Оскільки заява ДПІ є необґрунтованою, в допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Ураховуючи наведене та керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Классік-Ассістанс» до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2015 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді О.А. Коротких
В.Л. Маринченко