04 червня 2015 року м. Київ К/800/35554/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2011
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013
у справі №2а-1939/10/1170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Агросвіт»
до Кіровоградської митниці Міндоходів
треті особи Приватне підприємство «АФ «Олександріяконссервіс», Головне управління Державного казначейства України у Кіровоградській області
за участю Прокуратури Кіровського району м. Кіровограда Кіровоградської області
про скасування рішення, стягнення надмірно сплачених коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Агросвіт» (далі по тексту - позивач, ТОВ НВФ «Агросвіт») звернулось до суду з позовом до Кіровоградської митниці Міндоходів (далі по тексту - відповідач, Кіровоградська митниця) про скасування рішення про визначення митної вартості товару від 18.05.2010 №901000006/2010/000193/2, стягнення надмірно сплачених коштів з податку на додану вартість в сумі 12912,24 грн. та кошти документально підтвердженого сплаченого державного мита в сумі 132,52 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товарів від 18.05.2010 №901000006/2010/000193/2. В решті позову - відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2010 між Компанією «Кемінова А/С» (Данія) (продавець) та ТОВ НВФ «Агросвіт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №СН-2010/0119.
Предметом договору є купівля-продаж засобів захисту рослин, а саме: фунгіцид «Імпакт 25 SC, к.с.» (5 л.) в кількості 45600 л., за ціною 19,50 дол. США, загальна вартість 889200,00 дол. США
Згідно умов даного договору, найменування товару є фунгіцид «Імпакт 25 SC» (зареєстрована торгова марка Кемінова А/С), виробництво: Франція, Німеччина (п. 2.2 договору); покупець зобов'язаний зробити передплату на замовлений товар в розмірі 100%, але за згодою сторін товар може бути поставлений з відстрочкою платежу на 90 днів, починаючи від дати розмитнення (пп. 5.2.1 п. 5.2 договору).
Таким чином, сторони договору вирішили, що оплата буде проводитися протягом 90 днів починаючи від дати розмитнення. Таке рішення сторін ґрунтується безпосередньо на пп. 5.2.1 п. 5.2 договору, та підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №01061 від 26.04.2010.
Позивач через декларанта ПП «АФ «Олександріяконссервіс» звернувся до Кіровоградської митниці для здійснення митного оформлення товару - фунгіциду «Імпакт 25 SC, к.с.» (5 л.), отриманого в межах договору за інвойсом №01061 від 26.04.2010 в кількості 4800 л. (240 коробок по 4х5 л.) на загальну суму 93600,00 дол. США.
Митна вартість товару заявлена ПП «АФ «Олександріяконссервіс» шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 №901030000/2010/000600 від 14.05.2010, за ціною договору (метод 1) відповідно до ст. 267 Митного кодексу України та подано для здійснення митного оформлення зазначеного товару вантажно-митну декларацію №901030000/2010/000607 від 19.05.2010.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару надані наступні документи: вищевказані договір, інвойс тощо.
Відповідач для підтвердження заявленої митної вартості витребував у декларанта у відповідності до абз. 4 ч. 11 Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 додаткові документи: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту) тощо.
Згідно листа декларанта ПП «АФ «Олександріяконссервіс» від 18.05.2010 №117 на вимогу митного органу надано всі наявні додаткові документи: калькуляцію виробника на виготовлення препарату Імпакт 25 SC станом на 10/05/2010 та лист №0518/2 від 18.05.2010 про вартість доставки на умовах СІР-Україна.
18.05.2010 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №901030000/0/00030.
Також, 18.05.2010 відповідачем прийнято спірне рішення про визначення митної вартості товару №901000006/2010/000193/2, яким митний орган визначив суму вартості за одиницю товару у розмірі 101745,60 доларів США.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, митний орган дійшов висновку стосовно неможливості застосування методу оцінки за ст. 267 Митного кодексу України та у відповідності до ст. ст. 266-273 Митного кодексу України митна вартість товару була визначена на підставі резервного методу визначення митної вартості на рівні 19,27 дол. США за 1 кг.
При цьому, Криворізькою митницею зазначено, що підставою для визначення митної вартості даного товару є інформація з електронної пошукової системи ПІК ЄАІС ДМСУ «Цінова інформація» ПІК ЄАІС ДМСУ - цінової інформації щодо митної вартості товарів, який відобразив наявність митних оформлень у попередній період ідентичних товарів за митною вартістю 17,73, 18,40, 19,27 дол. США.
Так, відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.
Згідно ст. 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до ст. 60 і ст. 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (далі по тексту - Порядок №1776), згідно п. 1 якого цей Порядок визначає умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження.
Згідно п. 11 Порядку №1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
У відповідності з даною нормою Кіровоградською митницею були витребувані додаткові документи, які були надані декларантом.
За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст. 268 і ст. 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст. 268 і ст. 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271, або обчислена відповідно до вимог ст. 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 273 цього Кодексу.
З огляду на ненадання декларантом додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, Кіровоградською митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товару за методом оцінки №6 «резервного» згідно ст. 273 Митного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак, при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що митні органи дійсно мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості й обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач всупереч наведеним вимогам не надав доказів послідовного застосування інших методів визначення митної вартості, висновок судів щодо неправомірності спірного рішення Кіровоградської митниці про визначення митної вартості товару від 18.05.2010 №901000006/2010/000193/2 за резервним методом є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Кіровоградської митниці Міндоходів відхилити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров