Справа № 684/219/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Галиш І.Б.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
03 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Старосинявському районі Хмельницької області на постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Старосинявському районі Хмельницької області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію за вислугою років,
В березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Старосинявському районі Хмельницької області, в якому просила скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні їй пенсії за вислугу років як педагогічному працівнику та зобов'язати відповідача призначити вказану пенсію з моменту подання відповідної заяви.
Постановою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив вищевказане рішення скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції так і підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 01 серпня 1987 року була прийнята на роботу у Пасічнянську дитячу музичну школу на посаду викладача по класу спеціального фортепіано, де працювала до 03.11.2014 року, що підтверджується копіює наказу директора Пасічнянської ДМШ № 26 від 01.08.1978 року та записами у трудовій книжці НОМЕР_1.
03 листопада 2014 року позивач звільнена з роботи у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років. В той же день вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно протоколу управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі №8569 від 17.01.2015 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років та повідомлено її листом №183/04 від 17.01.2015 року, що вона не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки не надала підтверджуючі документи про те, що музична школа по 01.01.1992 року була дитячою середньою музичною школою чи музичною школою-семирічкою, а з 01.01.1992-- є загальноосвітнім навчальним закладом, оскільки посада викладача дошкільного навчального закладу не передбачена в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як викладач музичної школи, є педагогічним працівником системи позашкільної освіти, відповідно до абз.3 ч.4 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» та п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому має право на пенсію за вислугу років .
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит, наданої директором Пасічнянської ДМШ від 03.04.2015 року та копії Статуту початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Пасічнянська дитяча музична школа Старосинявського району Хмельницької області, затвердженого сесією Старосинявської районної ради №14 від 05.10.2007 року, Пасічнянська дитяча музична школа має статус державного навчального закладу мистецької освіти та належить до системи позашкільної освіти. В період з 01.09.1974 року по 18.07.2006 року термін навчання в даній школі становив сім років.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 року № 1841-ІІІ педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Згідно ст.28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 року № 1060-ХІІ система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Статтею 29 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року N 1060-XII встановлено, що структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту.
Постанова Кабінету Міністрів України № 433 від 6 травня 2001 року "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" відносить музичні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.
До переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436), зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком не передбачена.
Проте, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року № 01-3/133-02-2 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.
Відповідно до ст.83 Закону № 1788-ХІІ, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Таким чином, виходячи з аналізу вказаних норм та обставин справи, колегія суддів вважає, що позивач має право на пенсію за вислугу років у зв'язку з наявністю в неї педагогічного стажу роботи більше 25 років, а тому суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання призначити їй пенсію за вислугу років як працівнику освіти з дня звернення за пенсією.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Старосинявському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.