08 червня 2015 р.Справа № 591/642/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23.04.2015р. по справі № 591/642/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області , Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах
третя особа Публічне акціонерне товариство "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"
про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Суми, в якому просив суд:
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Суми призначити їй пенсію на пільгових умовах, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення, оскільки вважає що рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії позивачу є незаконним.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 працювала із шкідливими умовами праці, включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та має право на призначення їй пенсії на пільгових умовах, оскільки досягла відповідного віку та має стаж роботи на шкідливих умовах праці повних шість років, тобто вже з 17.12.2012 року має право виходу на пенсію на пільгових умовах, однак відповідач безпідставно відмовив їй.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 23.04.15 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах третя особа Публічне акціонерне товариство "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" про зобов'язання вчинити дії задоволено.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Суми призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" з 05.06.2014 року.
Відповідачі, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 01.07.1981 року по 13.10.1987 року працювала в ПАТ Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе на посаді слюсаря з механоскладальних робіт по обдирці металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом і має стаж роботи на цій посаді 6 років 3 місяці 13 днів, що підтверджується даними трудової книжки, довідкою ПАТ Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе від 05.06.2014 року № 25-04-787 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, та досягла віку, який дає право для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.6-10, 21).
Згідно з наказом № 3531 від 03.06.2014 року ПАТ Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе внесені зміни до записів в трудовій книжці із зазначенням, що позивач з 01.07.1981 року по 13.10.1987 року працював у ПАТ Сумське НВО ім. М.В.Фрунзе на посаді слюсаря з механоскладальних робіт по обдирці металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці.
05.06.2014 року позивач звернулася до Управління ПФУ в м. Сумах із письмовою заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення", та отримав лист від 14.07.2014 року про відмову згідно з рішенням Управління ПФУ в м. Сумах від 02.07.2014 року № 138 у призначенні пенсії на таких умовах та про залишення без змін рішення від 28.03.2014 року. (а.с.13, 35) Як вбачається з даного рішення, причиною відмови є ненадання підприємством підтверджуючих документів про спосіб виконуваної роботи та про вид використаних матеріалів при роботі.
Як вбачається з відповіді Головного управління ПФУ в Сумській області від 09.12.2014 р. на скаргу ОСОБА_1, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком як працівнику, зайнятому на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. До пільгового стажу не зарахований період роботи у ПАТ Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе з 01.07.1981 р. по 13.10.1987 р. на посаді слюсаря з механоскладальних робіт по обдирці металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, оскільки підприємством не надані первинні документи, підтверджуючі зайнятість позивачки на вказаних роботах та характер виконуваних робіт. (а.с.17-18).
Управлінням ПФУ в м. Сумах складені акти перевірки правильності та достовірності видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 від 21.01.2014 р. та від 25.06.2014 р., в яких зазначено, що відповідно до наданих на підприємстві первинних документів, характер виконуваних робіт не підтверджено (а.с.33, 34).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при зверненні з заявою про призначення пенсії позивач мав документально підтверджений трудовий стаж, який дає право на нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.б ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах", мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Особам, які працювали до введення в дію Закону України „Про пенсійне забезпечення до 01.01.1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, пенсія за віком призначається згідно із статтею 100 зазначеного закону на умовах раніше діючого законодавства.
У період роботи позивача з 01.07.1981 р. по 13.10.1987 р. були чинними Списки № 1, № 2 виробництв, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою ради міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173. Підрозділом 10 розділу ХV до таких робіт та посад віднесені робітники по обдирці, точінні, шліфуванні, металевих виробів і інструменту абразивними кругами сухим способом.
Оскільки позивач в період з 01.07.1981 р. по 13.10.1987 р. працював на посаді слюсаря з механоскладальних робіт по обдирці металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, на думку суду, ця посада відповідає чинному на той час Списку № 2.
Відповідно до п. б ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення", особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Оскільки ОСОБА_1 народилася 17.12.1960 року, то, згідно з ст. 12 вказаного Закону має право на пенсію за віком при досягненні 55 років, тобто з 17.12.2015 року.
Згідно із ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", за період роботи протягом повних шести років із шкідливими і важкими умовами праці, з 17.12.2012 року позивачка має право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів не може взяти до уваги висновки, викладені в актах перевірки від 21.01.2014 р. та від 25.06.2014 р. правильності та достовірності видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 позивачу, оскільки ці висновки не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наведеними вище матеріалами та проаналізованим в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідно до вимог закону, у позивача виникло право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.б ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення, і відмова відповідача є неправомірною. Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення, тому позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні їй пенсії на пільгових умовах є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки при зверненні з заявою про призначення пенсії позивач мав документально підтверджений трудовий стаж, який дає право на нарахування пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23.04.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23.04.2015р. по справі № 591/642/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В.