08 червня 2015 р.Справа № 820/3094/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 820/3094/15
за позовом ОСОБА_1
до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання протиправним та скасування висновку,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.02.2015 №1173/8/139-20-26-1701-51.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що, відповідно до положень ЗУ "Про очищення влади", ним було подано заяву від 18.12.2014 року про надання згоди щодо проведення відносно нього перевірки та оприлюднення відомостей, вказаних в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. За результатами перевірки податковим органом було складено висновок від 20.02.2015 року, в якому було вказано про недостовірність даних декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік щодо наявності майна (майнових прав), набутого декларантом за час перебування на посадах, зазначених у п.п. 1-10 частини 1 статті 2 ЗУ "Про очищення влади", та їх невідповідність наявній податковій інформації про майно (майнові права).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.15 року позов ОСОБА_1 до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.02.2015 №1173/8/139-20-26-1701-51.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 18.12.2014 року позивачем, ОСОБА_1, було подано заяву на ім'я начальника Куп'янської митниці ДФС, згідно якої він, на підставі ст.6 ЗУ "Про очищення влади", надає дозвіл на проведення відносно нього спеціальної перевірки та оприлюднення відомостей, вказаних в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
На виконання вимог Закону України "Про очищення влади" Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківський області було проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 вказаного Закону ОСОБА_1.
За результатами цієї перевірки було складено висновок №1173/8/139-20-26-1701-51 від 20.02.2015 року, в якому було зазначено, що відомості про майно, яке було відображено у Декларації, не відповідають наявній податковій інформації про майно (майновий стан) декларанта.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок відповідача прийнятий не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), чим порушено права та інтереси позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок проведення зазначеної спеціальної перевірки регулюється ЗУ "Про очищення влади" та Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), який затверджений наказом Міністерстав фінансів України від 03.11.2014 року за №1100(далі - Порядок).
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону, особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).
Згідно ч. 5 ст. 5 Закону Перевірці підлягають:
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Відповідно до п. 10 ст. 5 Закону, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Як було встановлено під час судового засідання у суді першої інстанції, відповідачем було повідомлено позивачу про факт наявності недостовірних відомостей. Після чого позивач звернувся до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківський області для надання пояснень. Зазначені обставини не оспорювалися сторонами в судовому засіданні та підтверджуються наявними в справі матеріалами.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного висновку, колегія суддів вважає, що він був підготовлений на підставі даних інформаційних ресурсів Державної фіскальної служби, декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру громадянина ОСОБА_1 та відомостей, отриманих від суб'єктів інформаційних відносин, станом на 20.02.2014 року.
Посилання на пояснення декларанта відносно наявних недостовірних відомостей та правова оцінка зазначених пояснень у висновку відсутні.
Крім того, в оскаржуваному висновку не зазначено майно (майнові права), яке не було відображено у декларації, та стало підставою для встановлення факту недостовірності відомостей.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Також, згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення чинного законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного висновку.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 21.04.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2015р. по справі № 820/3094/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.