03 червня 2015 р. Справа № 820/1245/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представників відповідачів - Джумаєва К.Б., Коваленко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 820/1245/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , Заступника начальника Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Н.В. Свєтош
про визнання дій незаконними та скасування рішення,
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Заступника начальника Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області Н.В. Свєтош, в якому просить суд визнати дії ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова по незабезпечення контрольний функцій за підприємницькою діяльністю позивача незаконними, визнати дії заступника начальника ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Н.В. Светоша по незабезпеченню контрольних функцій за підприємницькою діяльністю позивача незаконними, визнати незаконним винесення рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, визнати дії заступника начальника ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Н.В. Светоша, яка винесла і підписала рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку через десять місяців після факту несплати єдиного податку та скасувати рішення №169/1701-2503317175 ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова від 31.12.2014 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 р. позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 169/1701-2503317175 від 31.12.2014 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В судовому засіданні позивач заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Представники відповідачів підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та представників відповідачів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) є фізичною особою - підприємцем з 07.03.2002 року, який обрав спрощену систему оподаткування обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку з 01.01.2012 року (свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2).
Відповідно до зазначеного свідоцтва ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати щомісячно 20% від мінімальної заробітної плати, щомісячно.
Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за лютий місяць 2014 року не сплачено єдиний податок та в подальшому кошти які були отримані відповідачем як сплату єдиного податку зараховані в рахунок погашення податкового боргу за лютий 2014 року, в зв'язку з чим на день винесення податковим органом оспорюваного рішення існувала недоїмка зі сплати єдиного податку в сумі 94,95 грн., дана заборгованість не сплачена.
Оскільки заборгованість не сплачена позивачем протягом двох послідовних кварталів ( п. 299.10 ст. 299 ПК України) відповідачем винесено рішення № 169/1701-2503317175 від 31.12.2014 року про анулювання ОСОБА_1 свідоцтва платника єдиного податку. Документи, які підтверджують наявність підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку - відомості (висновки) щодо наявності податкового боргу з ІС "Податковий блок".
Не погодившись з рішенням Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та діями Заступника начальника Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, та з того, що відповідачем було порушено порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, а саме за відсутності акту перевірки.
Стосовно позовних вимог про визнання дій ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова по незабезпечення контрольний функцій за підприємницькою діяльністю позивача незаконними; визнання дій заступника начальника ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова по незабезпеченню контрольних функцій за підприємницькою діяльністю позивача незаконними; визнання дій заступника начальника ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова , яка винесла і підписала рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку через десять місяців після факту несплати єдиного податку, суд першої інстанції зазначив, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено порушення прав ФОП ОСОБА_1 оскаржуваними діями відповідачів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Згідно ст.76 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Тобто, проведенню перевірки передують певні дії контролюючого органу, прийняття рішень про їх проведення з зазначенням обсягів, суб'єктів та об'єктів перевірок , що регламентується вказаним вимогами Податкового Кодексу.
Вищезазначені перевірки не передбачають проведення перевірки з приводу підтвердження узгодженого боргу платника єдиного податку.
Пункт 291.2 статті 291 ПК України визначає спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Ставки єдиного податку визначено ст. 293 ПК України.
Відповідно до п. 293.2. ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-уі платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Згідно з п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-УІ - платники податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Таким чином ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати щомісячно до 20 числа 20% від мінімальної заробітної пати (1218 грн. - відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»), тобто 243,60 грн., дана сума є фіксованою та узгодженою.
Пунктом 295.5. ст. 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
За змістом абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Судовим розглядом встановлено, що у лютому 2014 року за даними картки особового рахунку по єдиному податку з фізичних осіб у ОСОБА_1 та наданими в судовому засіданні квитанціями про сплату єдиного податку за 11 місяців 2014 року виник борг зі сплати єдиного податку в сумі 143,00 грн., оскільки позивачем сплата податку за лютий 2014року не проводилась.
Згідно з п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756-УІ - врахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання ФОП ОСОБА_1, що в лютому він перебував у відпустці, так як є інвалідом 3-ї групи, та потребував відпочинку по стану здоров'я, так як заяви щодо періоду щорічної відпустки чи копії листка непрацездатності позивачем не надано.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням податкового органу, прийнятим на підставі акта перевірки, як передбачено п. 299.11. ст. 299 Податкового кодексу України, оскільки вказана вимога щодо наявності акту перевірки стосується виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень щодо правильності застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржуване рішення винесено на підставі відомостей (висновку ) щодо наявності податкового боргу з інформаційної системи "Податковий блок" ( а.с 14) , що зафіксовані в картці особового рахунку по єдиному податку ФОП ОСОБА_1( а.с.52-56)
За вимога ст. ст.69-70 Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Судом встановлено обставину - наявність боргу по сплаті єдиного податку, що є підставою для анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Вказана обставина підтверджується карткою особового рахунку про узгоджену суму боргу. Необхідність перевірки для встановлення вказаного боргу не передбачена вимогами Подткового кодексу України. Обсяги сплати боргу не вплинули на правовий статус цього боргу.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення №169/1701-2503317175 від 31.12.2014 року винесено ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області правомірно та не підлягає скасуванню.
Судова колегія не бере до уваги твердження ФОП ОСОБА_1, що відповідач повинен був його попередити про можливе прийняття рішення про анулювання свідоцтва єдиного податку.
Податковий орган не зобов'язаний попереджати про можливе вчинення дій, які б порушували інтереси апелянта чи про на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального та матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. по справі № 820/1245/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Мельнікова Л.В. Донець Л.О.
Повний текст постанови виготовлений 08.06.2015 р.