04 червня 2015 р.Справа № 524/5233/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2015р. по справі № 524/5233/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука
третя особа Профспілковий комітет Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука
про визнання дій неправомірними, стягнення заробітної плати,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука (далі - відповідач), третя особа: Профспілковий комітет Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача в частині утримання за період з 24.09.1991 року по 10.10.2011 року з його заробітної плати профспілкових внесків, стягнути з виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука кошти, які було утримано в якості профспілкових внесків з його заробітної плати за період з 24.09.1991 року по 10.10.2011 року в сумі 2348 грн. 80 коп.; зобов'язати виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука надати до суду звіт про виконання судового рішення на протязі одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2015 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 04.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що з 24.09.1991 року позивач працював у Виконавчому комітеті Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області.
10.10.2011 року звільнився з Виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука.
Як зазначає позивач, у квітні 2014 року йому стало відомо, що з нарахованої йому заробітної плати за час його роботи у відповідача з 24.09.1991 року по 10.10.2011 року, останній проводив утримання з заробітної плати профспілкових внесків, що є, на думку позивача, неправомірним, оскільки останній не пам'ятає, чи писав він заяву з проханням проводити утримання з заробітної плати членських профспілкових внесків.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що утримуючи з заробітної плати позивача профспілкові внески за період з 24.09.1991 року по 10.10.2011 року, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.
Згідно затверджених постановою Президії ФП України 21.09.2006 року № П-6-15 «Рекомендацій щодо порядку сплати та обліку членських профспілкових внесків» вступні внески сплачуються готівкою скарбнику первинної профспілкової організації за відомістю встановленої форми, яка зберігається в справах первинної профспілкової організації протягом усього періоду перебування члена профспілки на обліку в цій організації та протягом 3 років після вибуття з неї.
Щомісячні членські профспілкові внески, нараховані з заробітної плати за основним місцем роботи, можуть за бажанням члена профспілки сплачуватися у безготівковому порядку через бухгалтерію підприємства, установи, організації або готівкою скарбнику первинної профспілкової організації.
Безготівкова сплата щомісячних членських профспілкових внесків проводиться за письмовою заявою члена профспілки роботодавцю, яка зберігається в справах бухгалтерії роботодавця (копія заяви - в профкомі) протягом усього періоду перебування працівника на обліку в первинній профспілковій організації цього підприємства та протягом 3 років після вибуття з неї. Внески утримуються при нарахуванні заробітної плати за місяць за основним місцем роботи.
Члени профспілки, які не бажають сплачувати членських профспілкових внесків у безготівковому порядку, сплачують їх із заробітної плати за минулий місяць за основним місцем роботи готівкою за відомістю скарбнику первинної профспілкової організації.
У такому ж порядку сплачуються щомісячні членські профспілкові внески у випадках, коли основне місце роботи (навчання) і профспілкового обліку члена профспілки не збігаються з місцем отримання основної заробітної плати (стипендії) або коли у зв'язку з особливими умовами роботи нераціонально вести сплату внесків у безготівковому порядку (спільні підприємства, транснаціональні компанії тощо).
Готівкою за відомістю скаржнику первинної профспілкової організації за місцем перебування на профспілковому обліку вносять щомісячні членські профспілкові внески також члени профспілки - непрацюючі пенсіонери, жінки, що виховують дітей, студенти й учні, що не отримують стипендії, ті, хто тимчасово не працює в міжсезонний період.
Із заробітної плати, яку нараховано члену профспілки не за основним місцем роботи (сумісництво, видання літератури, мистецтво, педагогічна робота тощо), членські профспілкові внески можуть за його письмовою заявою утримуватися в безготівковому порядку за місцем фактичного нарахування заробітної плати і перераховуватися профспілці, членом якої він є, або за його бажанням сплачуватися готівкою за відомістю скарбнику первинної профспілкової організації за місцем перебування на профспілковому обліку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є членом профспілки.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримував путівки, премії як член профспілки, а також входив до складу профкому (а.с. 76-84).
Щодо посилання позивача на те, що він не пам'ятає тієї обставини, що писав заяву з проханням проводити утримання з заробітної плати членських профспілкових внесків, колегія суддів зауважує на таке.
З матеріалів справи, а саме з Протоколу № 47 засідання профспілкового комітету, архівного витягу з Протоколу № 47 засідання профспілкового комітету (а.с. 19, 75) вбачається, що заява позивача про постановку на профспілковий облік та відрахування профвнесків через бухгалтерію розглядалась на засіданні профкому.
Так, згідно з протоколу № 47 від 25.09.91р. на засіданні постановили: поставити на профспілковий облік члена профспілки ОСОБА_1 з 24.09.91р., який працює інспектором інспекції по контролю за благоустроєм і екологією району. Здійснювати сплату членських внесків через бухгалтерію.
Також, показами свідків, допитаних по справі, було підтверджено, що заява позивача - ОСОБА_1 про постановку на профспілковий облік та відрахування профвнесків через бухгалтерію, на момент розгляду профспілковим комітетом (при прийнятті ОСОБА_1 на посаду) була наявна і розглядалась на засіданні профкому.
Позивач безпідставно посилається на постанову президії Федерації профспілок України (ФПУ) від 21.09.2006 року за № П-6-15, яка, по-перше: носить рекомендаційний характер, а по-друге: постанова від 21.09.2006 року - не може застосовуватись до правовідносин, які виникли у 1991 році.
Крім того, ОСОБА_1 був обізнаний за весь час роботи у відповідача про те, що з його заробітної плати вираховуються профспілкові внески, оскільки кожен місяць за час своєї роботи отримував розрахунковий листок, де вказувалась, в тому числі, сума профспілкових внесків (довідка № 01-29\1254 від 27.06.14 р.; розрахункові листки), що спростовує посилання позивача про те, що лише в квітні 2014 року він дізнався про утримання з його заробітної плати профспілкових внесків.
Також, позивач знав про розмір профвнесків, оскільки цей розмір (1% від місячної заробітної плати) встановлений статтею 89 Статуту професійної спілки працівників державних установ України, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 січня 2000 р. (з послідуючими змінами) і таким чином є загальновідомим нормативним актом.
Отже, в ході розгляду справи встановлено наявність вільного волевиявлення позивача бути членом профспілки та сплачувати внески в безготівковій формі, попри формальну відсутність його заяви з проханням поставити його на профспілковий облік та проводити відрахування членських внесків через бухгалтерію.
Крім того, членство в профспілці у вищезазначений період позивачем не оскаржувалось.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що, утримуючи з заробітної плати позивача профспілкові внески за період з 24.09.1991 року по 10.10.2011 року, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07.04.2015р. по справі № 524/5233/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.
Повний текст ухвали виготовлений 09.06.2015 р.