03 червня 2015 р.Справа № 820/3717/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бершова Г.Є.
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 820/3717/15
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
про стягнення заборгованості,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, звернувся до суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 138 426, 02грн.
Одночасно із вказаним позовом позивачем було подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом накладення арешту на майно боржника.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 року відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Сторони у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до вимог статті 41 КАС України 03.06.2015 року фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено та документально не підтверджено наявність існування реальних обставин, за яких на теперішній час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам держави, або захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів та не вказано обставин, що доводять можливість виникнення ускладнень при виконанні рішення суду, якщо воно буде ухвалене на його користь, без вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, позивачем не визначено чіткого способу забезпечення адміністративного позову.
В доводах апеляційної скарги позивач зазначив, що необхідність забезпечення адміністративного позову обумовлена тим, що збитки, що управління може отримати внаслідок неможливості виконання рішення суду та несвоєчасне перерахування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій може привести до затримки у виплаті пенсій.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, підставами для забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що заявником не наведено обставин, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може привести до того, що відновлення прав зазначених осіб буде потребувати значних зусиль.
Клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову не містить в собі достатньо обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача, які зазначені в цьому клопотанні, до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також не доведено очевидних ознак протиправності таких дій та рішень, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.
З клопотання про забезпечення позову вбачається, що позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідача.
Разом з тим, заявляючи клопотання про накладення арешту на майно відповідача, позивач не вказує на яке саме майно, на його думку, необхідно накласти арешт. Таким чином, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем підстав, передбачених законом, для вжиття заходів забезпечення позову.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 820/3717/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бершов Г.Є.
Судді Ральченко І.М. Катунов В.В.