03 червня 2015 р.Справа № 575/139/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області на постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 10.04.2015р. по справі № 575/139/15-а
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- визнати дії Управління ПФУ у В.Писарівському районі в частині відмови за повідомленням № 29 від 16.01.2015 року в зарахуванні двох років до загального трудового стажу - незаконними;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_3 час роботи в період з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року на посаді інженера 1-ої категорії Державної інспекторської служби з використання та охорони земель земельного відділу В.Писарівського райвиконкому.
Постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 10.04.2015 року зазначений позов задоволено повністю.
Визнано дії УПФУ у В.Писарівському районі в частині відмови за повідомленням № 29 від 16.01.2015 року в зарахуванні двох років до загального трудового стажу - незаконними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_3 час роботи в період з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року на посаді інженера 1-ої категорії Державної інспекторської служби з використання та охорони земель земельного відділу В.Писарівського райвиконкому.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на те, що судом, на його думку, не були досліджені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, просить скасувати постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 10 квітня 2015 року по справі №575/139/15-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у В.Писарівському районі Сумської області з 30.12.2013 року як отримувач пенсії по інвалідності.
09 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Позивачу відповідно до даної заяви було призначено пенсію за віком, проте при розрахунку страхового стажу не враховані періоди роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1991 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відмовлено в зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботі з 01.01.1990 року по 31.12. 1991 року у зв'язку з тим, що у трудовій книжці наданій позивачем були виявлені виправлення у графі «рік, місяць, число», що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58. Інших документів підтверджуючих стаж роботи за період з 01.01.1990 року по 31.12. 1991 року позивачем надано не було.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
З паспорта позивача НОМЕР_1, виданого В.Писарівським РВ УМВС України у Сумській області 19.10.1999 року, встановлено, що позивач ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на день звернення до управління Пенсійного фонду України у В.Писарівському районі з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший йому виповнилось повних 60 років.
Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч.ч.2, 4 ст.24 зазначеного Закону, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зазначеній нормі відповідають також пункти 1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, згідно з якими основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Як вбачається з трудової книжки, виданої 22.09.1972 року на ім'я ОСОБА_3, у відповідності до Наказу №1 від 01.01.1990р. позивач був прийнятий на посаду інженера 1 категорії по запровадженню почвозахисних заходів земельного відділу при В.Писарівському райвиконкомі Державної інспекторської служби з використання та охорони земель та був звільнений з посади по переводу у відповідності до Наказу №8 від 31.12.1991 року у зв'язку з ліквідацією посади.
З наданих позивачем повідомлень архівного відділу № 141 від 03.04.2015 року, В.Писарівського відділення Охтирської ОДПІ № 368/1803/17-0223 від 16.03.2015 року, відділу Держземагентства у В.Писарівському районі № 0-28-0.2-849/2-15 від 18.03.2015 року, В.Писарівської районної ради № 87 від 23.03.2015 року, вбачається, що позивач не має можливості надати уточнюючі та підтверджуючі довідки чи інші документи на підтвердження стажу роботи за спірний період (а.с.36-38,41), у зв'язку з ненадходженням документів за період 1990-1991 років та відсутністю інформації про суми відрахувань за вказаний період.
Відповідно до п.18 Порядку підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Отже, враховуючи ліквідацію підприємства, відповідач при прийнятті рішення повинен був керуватися приписами п. 18 наведеної вище постанови КМУ та запропонувати позивачу підтвердити пільговий стаж показаннями свідків.
Між тим, відповідачем при прийнятті рішення не було виконано наведеної норми постанови КМУ.
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт роботи позивача в період 1990-1991 років на посаді інженера 1-ої категорії Державної інспекторської служби з використання та охорони земель земельного відділу В.Писарівського райвиконкому.
Крім того, факт роботи ОСОБА_3 у спірний період на посаді інженера зем.групи при В.Писарівському райвиконкомі підтверджується також наданими позивачем копіями актів технічної прийомки лісокультурних робіт за 1991 рік, де ОСОБА_3 перебував у складі комісії (а.с.42-44).
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Оскільки відповідно до положень статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а записи, які є в трудовій книжці позивача, підтверджені показаннями свідків, тому зазначені докази в своїй сукупності підтверджують факт роботи позивача у спірний по справі період.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, позивач має право на зарахування до загального трудового стажу періоду роботи з 01.01.1990 року по 31.12. 1991 року.
Посилання відповідача на порушення правил Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Госкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 (в редакції постанови Госкомпраці СРСР від 02.08.1985р. № 252, із змінами, внесеними постановою Державного комітета СРСР з праці і соціальних питань від 19.10.1990р. №412), щодо внесення записів до трудової книжки, що є підставою для не зарахування спірного періоду роботи до трудового стажу, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок несе керівник підприємства, установи, організації. Відповідальність за вчасне і правильне заповнення трудових книжок, облік, збереження і видачу трудових книжок покладається на спеціально уповноважену особу, призначувану наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач ОСОБА_3 не повинен нести відповідальність за неправильність чи неповноту заповнення трудової книжки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Великописарівському районі Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 10.04.2015р. по справі № 575/139/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 08.06.2015 р.