04 червня 2015 р.Справа № 820/1605/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 820/1605/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни
до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни (далі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ в Московському районі, відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 04.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено, що спір у справі виник з приводу винесення суб'єктом владних повноважень - ДПІ у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, рішення у формі податкової вимоги від 03 грудня 2014 року №2676-25 на суму 33761,84 грн. (а.с. 6).
Як вбачається з вказаної вимоги, сума податкового боргу позивача перед бюджетом складає 33761,84 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями зі сплати земельного податку (а.с. 6).
Вважаючи вказану вимогу такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Так, позивачем вказано, що з 21.11.2014 р. на підставі постанови Правління НБУ від 20.11.2014 р. №733/БТ ПАТ "Всеукраїнський акціонерний комерційний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, що, в свою чергу, відповідно до вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмежує нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, а також зобов'язань перед кредиторами.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" передбачені вимоги, відповідно до яких, Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За правилами, визначеними ч. 1 статті 34 згаданого Закону, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 року № 733/БТ Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 123 про запровадження з 21.11.2014 року тимчасової адміністрації, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", код ЄДРПОУ: 19017842, МФО 380537, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119.
Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 21.11.2014 року по 20.02.2015 року включно. (а.с.7).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.11.2014 року № 128 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" призначено Славкіну Марину Анатоліївну (а.с.29).
11.12.2014 року позивачем направлено лист за вих. № 20/1/3-17396 на ім'я ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, яким повідомлено про запровадження у ПАТ "ВіЕйБі Банк" тимчасової адміністрації (а.с. 7)
02.02.2015 року позивач отримав податкову вимогу відповідача - ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №2676-25 від 03.12.2015 року, якою позивача повідомлено про наявність у ПАТ "ВіЕйБі Банк" податкового боргу в сумі 33761,84 грн. та попереджалось про те, що починаючи з 01.12.2014 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеню та штрафи, визначені Податковим кодексом України (а.с.6).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.02.2015 року № 35 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 20 березня 2015 року включно (а.с.32).
Порядок здійснення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку, а також наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 вказаної вище статті Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
З огляду на викладене, протягом мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені Податковим кодексом України за невиконання чи неналежне виконання банком зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.
В ході судового розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що спірну податкову вимогу було винесено відповідачем - 03.12.2014року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк".
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків в установлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
Колегія суддів зауважує, що пп.129.3.3 п.129.3 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Згідно з п.129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
З огляду на той факт, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його вимоги, що оскаржується, а тому вона підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. по справі № 820/1605/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Чалий І.С. Зеленський В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 09.06.2015 р.