04 червня 2015 р.Справа № 820/11812/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015р. по справі № 820/11812/14
за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області
до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради
про зобов'язання виконати вимогу,
Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд зобов'язати КП "Благоустрій" виконати п. 3 вимоги про усунення порушень від 24.03.2014 року № 720-19/498 щодо відшкодування коштів за зайво списані паливо-мастильні матеріали та газу в сумі 6570, 43 грн. та частково п. 1 вимоги на суму 2418, 64 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин справи та просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015р. , прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що з відповідно до п. 3.3.4.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції у Харківській області на ІV квартал 2013 року, на підставі направлень, виданих начальником Валківської МДФІ від 09.12.2013р. №200, від 13.12.2013р. №207, від 24.12.2013р. №211, ревізійною групою проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області за період з 01.06.2011 року по 30.11.2013 року, за результатами якої складено акт ревізії від 13.02.2014 року №720-14/3.
На підставі ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та п.46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, та її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року №550, позивачу пред'явлено вимогу про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень з фінансових питань №720-19/498 від 24.03.2014 року, пунктами 1,2,3 якої вимагалось:
- забезпечити відшкодування зайво витрачених коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів в сумі 59490,24 грн.;
- забезпечити відшкодування необґрунтовано сплачених коштів за послуги постачання електроенергії в сумі 23220,50 грн.;
- забезпечити відшкодування коштів за зайво списані паливно-мастильні матеріали та газ в сумі 6570,43 грн.
Про вжиті заходи і виконання обов'язкових вимог рекомендовано надіслати відповідну письмову інформацію разом з копіями підтверджуючих документів, завірених належним чином в термін до 04.10.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/7211/14 від 29.05.2014 року за позовом Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання неправомірними та скасування п.п. 1,2,3 вимоги в задоволенні адміністративного позову комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області відмовлено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/7211/14 від 15.10.2014 року скасовано повністю п. 2 вимоги та п. 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 24.03.2014 року № 720-19/498 в частині щодо забезпечення відшкодування зайво витрачених коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів в сумі 57071, 56 грн.
Як вбачається з матеріалів справи , що відповідач не виконав п. 1 вимоги щодо забезпечення відшкодування зайво витрачених коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів в сумі 2418, 68 грн. та п. 3 вимоги щодо забезпечення відшкодування коштів за зайво списані паливно-мастильні матеріали та газ в сумі 6570, 43 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того , що позовні вимоги є безпідставними , оскільки збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (надалі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю: здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень; розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Тобто , у органу державного фінансового контролю наявне права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
З матеріалів справи вбачається, що ДФІ в Харківській області пред'явила вимоги, які вказують на виявлені при ревізії збитки, їхній розмір та заявлена вимога про їх стягнення.
Враховуючи те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Наведена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України , викладеною в постановах від17.02.2015р. (справа № 21-4а15) , 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14).
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі наведеного , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області не правомірні, не обґрунтовані і не підлягають .
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2015р. по справі № 820/11812/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 09.06.2015 р.