08.04.2013
1 Справа № 0818/12256/2012 2/335/407/2013
08 квітня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., при секретарі Соловйовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Банку "Фінанси та Кредит" в особі філії Запорізьке регіональне управління, 3-тя особа: підрозділ примусового виконання рішень головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Банку "Фінанси та Кредит" в особі філії Запорізьке регіональне управління, 3-тя особа: підрозділ примусового виконання рішень головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначав, що 04.09.2008 року між ОСОБА_1 і філією "Запорізьке РУ "ВАТ "Фінанси та Кредит" підписано договір кредитної лінії № 2 - 2069 - 098К, за умовами якого відповідач надав, а позивач отримав кредитну лінію в сумі 196 496 доларів США. В цей же день, 04.09.2008 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами спору був укладений договір іпотеки № 2-2069-098І, за умовами якого повернення кредиту забезпечувалось нерухомим майном, квартирою АДРЕСА_1. 01.07.2009 року приватним нотаріусом Білоусовим О.І. вчинено виконавчий напис за № 3230, яким звернуто стягнення на іпотечну квартиру.
Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий напис вчинений 01.07.2009 року приватним нотаріусом Білоусовим О.І. таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та наполягаючи на них, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачу направлялась досудова вимога про дострокове погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 23.02.2009 року, безспірність заборгованості також підтверджується рішенням суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили. Крім того, просив суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності, як такий, що пропущено без поважних причин.
Представник третьої особи підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 50 Закону України "Про нотаріат", спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються судом за позовом боржника до стягувача.
Як встановлено судом, 04.09.2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2-2069-098К, відповідно до умов якого Банк відкрив позивачу відновлювальну відкличну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності в розмірі 196 496 доларів США з оплатою по процентній ставці 17 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у цей же день, між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 2-2069-098І, відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
01.07.2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І. вчинено виконавчий напис за № 3230, яким для задоволення вимог ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у розмірі 109 517,47 доларів США, що станом на 01.07.2009 року еквівалентно 836 768, 23 грн., а також 74 777,01 грн., що в сукупності складає суму в національній валюті 911 545 грн. 24 коп., звернуто стягнення на предмет іпотечного договору - квартиру АДРЕСА_1.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року та п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, визначено умови вчинення виконавчих написів нотаріусом, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Як зазначав у судовому засіданні представник відповідача, позивачу направлялась досудова вимога від 23.02.2009 року про дострокове погашення кредиту в загальній сумі 103 492,01 доларів США, на підтвердження чого надано копію реєстру про відправлення кореспонденції на ім'я позивача. Проте, матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 цієї вимоги, не надано таких доказів відповідачем і при розгляді справи.
Крім того, в досудовій вимозі, долученій до матеріалів справи, йдеться мова про дострокове погашення кредиту в сумі 103 492,01 доларів США, проте оспорюваний виконавчий напис вчинено на задоволення вимог Банку в розмірі 109 517,47 доларів США та пені в розмірі 74 777,01 грн., тобто приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Білоусовим О.І. вчинено виконавчий напис на завищену суму заборгованості, яка не відповідає сумі заборгованості, зазначеної у письмовому повідомленні, яке, як зазначав представник відповідача, було направлено боржнику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, згідно з п. 1 Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема:
- оригінал нотаріально посвідченої угоди;
- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
За змістом ст. 88 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги, та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості. Доказом такої безспірної заборгованості може бути лист, акт чи інший письмовий документ, з якого вбачається, що особа, відносно якої вчиняється виконавчий напис, визнає конкретну суму за конкретним зобов'язанням.
В матеріалах справи відсутній документ, в якому позивач визнає конкретну суму боргу за даним зобов'язанням на час вчинення виконавчого напису.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що вчинюючи виконавчий напис, нотаріус не отримав належних документів, які би свідчили про безспірність заборгованості та не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, і безспірності характеру правовідносин сторін, у зв'язку з чим в нього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед Банком, а також суми штрафних санкцій та відсотків, зазначені в написі, є безспірними. Підготовлений працівниками Банку розрахунок боргу відносно грошового зобов'язання позивача по тілу кредиту та відсоткам, наданий нотаріусу, є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача, і не може відображати правових підстав для стягнення відповідних сум, а також служити доказом безспірності розміру грошових вимог банку до позичальника.
Посилання представника відповідача, що безспірність їх вимог встановлена у рішенні суду першої інстанції та ухвалі апеляційної суду, які не були оскаржені позивачем в касаційному порядку, є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором ухвалено 21.09.2011 року, а ухвала апеляційного суду Запорізької області - 28.11.2012 року, тобто вже після вчинення оспорюваного виконавчого напису
Також, на думку суду, є безпідставними посилання представника відповідача паро пропуск строку позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Проте, ні з матеріалів справи, ні з пояснень представника відповідача, судом достовірно не встановлено пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, про виконавчий напис ОСОБА_1 дізнався лише у вересні 2010 року, копію виконавчого напису після його вчинення він не отримував, а доводи представника відповідача про те, що позивач мав би знати про вчинення виконавчого напису ще у 2009 році, оскільки державною виконавчою службою 06.10.2009 року було відкрито виконавче провадження, у зв'язку з чим йому повинна була направлятися копія постанови про відкриття провадження у справі, є лише припущеннями.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню, оскільки при вчиненні виконавчого напису порушено умови його вчинення, зокрема не було дотримано вимог щодо встановлення безспірності заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Банку "Фінанси та Кредит" в особі філії Запорізьке регіональне управління, 3-тя особа: підрозділ примусового виконання рішень головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Білоусова О.І. від 01 липня 2009 року, реєстровий № 3230, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: К.В. Гашук