Рішення від 04.06.2015 по справі 924/497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"04" червня 2015 р.Справа № 924/497/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Радчені Д.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

про стягнення 5136,72 грн.

Представники сторін:

позивача: Янюк К.М. - представник МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" за довіреністю № 965/02 від 30.03.2015 року

відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець

(В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення)

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду де просить стягнути з відповідача 6836,72 грн. заборгованості, з яких 6438,76 грн. основного боргу за послуги з теплопостачання за період з 01.08.2014 р. по 01.02.2015 р., 21,45 грн. - 3% річних, 198,60 грн. - індексу інфляції, 177,91 грн. - пеня. Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору про надання послуг з теплопостачання №2782/1219 від 14.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2015 року порушено провадження у справі №924/497/15 за позовом МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 6836,72 грн. заборгованості. Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання відповідача, чи його повноважного представника.

Ухвалою суду від 16.04.2015р. прийнято зменшення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 04.06.2015р. позовні вимоги, з врахування уточнення, підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнає, частково, оскільки 03.06.2015р. ним перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 1000грн., в підтвердження чого надано квитанцію №87 від 03.06.2015р.

Крім цього надано суду клопотання про відстрочку виконання рішення суду на три місяці.

Представник позивача щодо відстрочки виконання рішення суду на три місяці не заперечує.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

14.04.2011р. між сторонами по справі укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2782/1219, за умовами якого позивач зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води в нежитловому приміщенні площею 55,5кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 в м.Хмельницький, а споживач в свою чергу своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 1 даного договору постачальник зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач в свою чергу своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором

Згідно п. 7 договору, розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

З 01.08.2014 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Хмельницької міської Ради № 29 від 23.01.2014 року "Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, централізоване опалення та підігрів води для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) міському комунальному підприємству "Хмельницьктеплокомуненерго" вартість 1 кв. м. загальної площі в місяць протягом року при річній нормі 0,189 Гкал. становила 12,59 грн.;

З 01.10.2014 року відповідно до Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 532 від 16.05.2014 року «Про встановлення тарифів про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» визначено вартість 1 Гкал. для потреб інших споживачів (крім населення) в сумі 934,44 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ), 1121,33 грн. за 1 Гкал. з ПДВ.

З 01.12.2014р. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 619 від 28.11.2014року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» установлено вартість 1 Гкал. для другої групи споживачів (для «інших споживачів») в сумі 1122,72 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ), 1347,26 грн. за 1 Гкал. з ПДВ.

На виконання умов договору, позивачем щомісячно Відповідачу виставлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів.

Однак оплату за спожиту теплову енергію Відповідач здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі і станом на 01.02.2015 року за ним рахувалася заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.08.2014 р. по 01.02.2015 р. в сумі 6438,76 грн.

У відповідності до п. 11 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі цього позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 177,91грн.

Окрім цього, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 198,60грн. та 3% річних в сумі 21,45 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази заслухавши пояснення повноважного представника позивача , оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами 14.04.2011р. укладено договір про надання послуг з теплопостачання №2782/1219, за умовами якого позивач зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води в нежитловому приміщенні площею 55,5кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_2 в м.Хмельницький, а споживач в свою чергу своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставляв відповідачу теплову енергію, виставляв відповідні рахунки на оплату поставленої теплової енергії , однак відповідач своєчасно отриману теплову енергію не оплатив, утворивши заборгованість в сумі 6438,76 грн., яка була частково проплочена відповідачем в процесі розгляду справи в суді в сумі 1700 грн., після чого позивачем зменшено позовні вимоги на цю суму.

03.06.2015р. відповідачем перераховано на рахунок позивача ще кошти в сумі 1000грн., в підтвердження чого надано квитанцію № 87 від 03.06.2015р.

Таким чином на момент винесення рішення за відповідачем рахується заборгованість в сумі 3738,76 грн.

Відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи це, провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. боргу необхідно припинити.

Згідно п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем правомірно, в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 198,60грн. та трьох відсотків річних в сумі 21,45грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в договорі на постачання теплової енергії (п. 11) передбачено, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 177,91грн. згідно поданого розрахунку та яка нарахована із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що пеня в сумі 177,91 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Що ж до заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду до 04 вересня 2015року, судом враховується те, що відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до п. 10 якої - при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення ... суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У відповідності до п. 6 ст. 82 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд, розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду на три місяці, враховуючи, що відповідач є пенсіонером за віком та отримує пенсію в розмірі 1753,66грн., підтвердженням чого є довідка № 809740/17129 від 03.06.2015р., а також те, що в процесі розгляду спору в суді ним частково погашалася заборгованість добровільно, вважає за можливе, як виняток, заяву задовольнити та надати ФОП ОСОБА_1 відстрочку виконання рішення суду до 04 вересня 2015року.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1,12, 33, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст. 82, 84, 85, 116-118, 121 Господарського процесуального кодексу країни, суд -

ВИРІШИВ:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про стягнення 5136,72 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) - 3738,76 грн. основного боргу, 21,45 грн. - 3% річних, 198,60 грн. - індексу інфляції та 177,91 грн. - пені

Видати наказ з відстрочкою виконання до 04.09.2015р.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5, код 03356571) 1827,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 000, 00грн. припинити.

Повний текст рішення відповідно до ст. 85 ГПК України виготовлено та підписано суддею 08 червня 2015 року

Суддя Д.І. Радченя

Віддруковано 2 прим.

1-позивачу - надати

2-до справи

Попередній документ
44732261
Наступний документ
44732263
Інформація про рішення:
№ рішення: 44732262
№ справи: 924/497/15
Дата рішення: 04.06.2015
Дата публікації: 15.06.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію