73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
"08" червня 2015 р. Справа № 923/1325/14
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" про розстрочку виконання рішення по справі
за позовом: публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон
до: публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" м. Херсон
про стягнення 158882 грн. 23 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача - уповноважена особа Ювченко Т.І., довір. від 26.12.2014р.
від відповідача - уповноважена особа Князь І.І., довір. від 03.01.2015р.
Рішенням суду від 10.10.2014року позовні вимоги задоволено. З відповідача на користь позивача стягнено 158 882 грн. 23 коп. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії, без ПДВ; 3 177 грн. 65 коп. судового збору.
03.11.2014року судом видано відповідні накази.
28.05.2015 року від відповідача надійшла заява, якою він просить розстрочити виконання рішення на 48 місяців з щомісячною виплатою у розмірі 3310 грн.00 коп.
У зв'язку з відпусткою судді розпорядженням керівника апарату від 28.05.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу передано судді Ярошенко В.П.
Ухвалою суду від 29.05.2015р. заяву Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" про розстрочку виконання рішення прийнято до розгляду.
Заявник в засіданні надав звіт про фінансовий стан на 31 грудня 2014 року та звіт про фінансові результати за 2014 рік, вимоги викладені у заяві про розстрочку виконання рішення суду від 10.10.2014р. підтримує у повному обсязі.
Представник позивача надав Акт звірки розрахунків станом на 01.04.2015р., проти надання розстрочки на будь-який термін заперечує.
Розглянувши заяву ПАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд", заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що заява відповідача не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.
У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
До того ж, відповідачем не надано доказів того, що в нього відсутні грошові кошти та майно, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед позивачем.
З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача-1 не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.
Із заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення слідує те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання судового рішення посиланням на свій складний фінансовий стан та відсутність коштів необхідних для виконання рішення суду, але документального підтвердження зазначених обставин та доказів, що підтверджують можливість виконання рішення в майбутньому відповідачем не надано.
В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Надаючи оцінку викладеним доводам у заяві про розстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.
Заявлені відповідачем в обґрунтування заяви про розстрочку обставини, опис яких наведено в заяві, об'єктивно не є такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, що свідчать про винятковий випадок при певних обставинах справи.
За встановленими судом обставинами вони не є достатніми, з якими за ст.121 ГПК України пов'язувався б висновок про винятковий випадок, про неможливість виконання рішення суду, ускладнення при його виконанні та врешті-решт про підстави для розстрочки його виконання.
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" про розстрочку виконання рішення відмовити.
Суддя В.П.Ярошенко