73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
02 червня 2015 р. Справа № 923/657/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства "Транс-Атлас", с. Піддубці Луцького району Волинської області
до приватного підприємства "СТА Транс", м. Херсон
про стягнення 86662 грн. 16 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від відповідача - Салтан Р.І., представник, дов. № 30 від 18.08.2014 року.
В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Приватне підприємство "Транс-Атлас (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "СТА Транс" (відповідач), в якому просить стягнути заборгованість у сумі 86662 грн. 16 коп. за неналежне виконання умов заявки №92 від 16.03.2015 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 1 ст. 32 Конвенції КДПВ, ст.ст. 901, 903, 625 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 4, ст.ст. 12, 49, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 05.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.05.2015 р. Ухвалою суду від 20.05.2015 р. відкладено розгляд справи на 02.06.2015 р. з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.
Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 28), але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив та заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача на підставі поданих документів.
Неявка представника позивача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
18.05.2015 р. до господарського суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він зазначає, що оскільки позивач не направляв відповідачу письмову вимогу про виконання грошового зобов'язання, а тому строк оплати ще не сплинув і ПП "СТА Транс" не порушило своїх зобов'язань.
Крім того, відповідач посилається на відсутність розрахунку спірної суми.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
16 березня 2015 року приватним підприємством "Транс Атлас" прийнято заявку № 92 від приватного підприємства "СТА ТРАНС" на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.
Відповідно до умов заявки ПП "Транс Атлас" зобов'язалось надати ПП "СТА ТРАНС" автотранспортні послуги після досягнення згоди по всіх викладених в ній обов'язкових пунктах, до яких відноситься: точна дата і час надання автотранспортного засобу під завантаження, маршрут перевезення, характеристика вантажу (назва, розмір, вага), адреса місць завантаження і розвантаження, відправник і отримувач вантажу, фрахтова ставка за один автопоїзд, умови оплати, особливі умови перевезення конкретного виду вантажу, а також інші умови.
На підставі і на умовах даної заявки ПП "Транс Атлас" надало ПП "СТА ТРАНС" наступні послуги: 17 березня 2015 р. - 21 березня 2015 р. здійснено перевезення вантажу за маршрутом, м. Мурсія, Іспанія - м. Рівне, Україна, що підтверджується відмітками в СМR.
При укладанні заявки сторонами була погоджена ціна в розмірі - 3500 євро.
Розрахунок за виконану роботу повинен був здійснений після вивантаження товару.
Позивач належним чином виконав умови заявки, вантаж був вивантажений 21.03.2015 р., що підтверджується відміткою в СМR рр № 10157 (а.с. 14).
11.04.2015 р. позивач на адресу відповідача скерував необхідні для оплати документи (СМR, Акт надання послуг, Рахунок-фактура, податкова накладна), про що свідчить фіскальний чек № 5540 від 11.04.2015 р. та опис вкладення у цінний лист на ім'я ПП "СТА ТРАНС" від 11.04.2015 р. (а.с. 15,16), однак відповіді відповідач не надіслав, борг не сплатив.
Отже, у відповідача існує заборгованість в розмірі 3500 євро, що еквівалентно 86662 грн. 16 коп. станом на 21.03.2015 р. (день вивантаження товару), яка до цього часу не погашена.
Розрахунок здійснено у відповідності до вартості 1 євро на момент розвантаження - 24.03.2015 р. по курсу НБУ, що становить 24 грн. 76 коп. (3500 х 24,76 = 86662,16).
Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.
Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 86662 грн. 16 коп.
Щодо твердження відповідача про те, що ПП "Транс-Атлас" не надало доказів надсилання до ПП "СТА Транс" письмової вимоги про виконання грошового зобов'язання, то суд зазначає наступне.
Приписами абз. 3 п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р. передбачено, що оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові.
В матеріалах справи містяться фіскальний чек № 5540 від 11.04.2015 р. та опис вкладення у цінний лист на ім'я ПП "СТА ТРАНС" від 11.04.2015 р. (а.с. 15,16), які свідчить про надсилання СМR, Акту надання послуг, рахунку-фактури, податкової накладної.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо того, що ПП "Транс-Атлас" не надсилало відповідачу необхідні для оплати документи.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність розрахунку спірної суми, оскільки, як було зазначено вище відповідно до заявки (а.с. 10) розрахунок вартості надання послуги з перевезення був здійснений за курсом НБУ 1 євро на дату вигрузки.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.
Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з приватного підприємства "СТА Транс" (73000, м. Херсон, вул. 9 Січня, буд. 7, оф. 3, ідентифікаційний код 36744789) на користь приватного підприємства "Транс-Атлас"(45635, Волинська область, Луцький район, с. Піддубці, вул. Миру, буд. 27, ідентифікаційний номер - 36071694) - 86662 грн. 16 коп. основного боргу та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.06.2015 р.
Суддя Л.І. Александрова