Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"04" червня 2015 р. Справа № 911/539/15
Суддя Антонова В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом ТНТ Ворлдвайд, Спол. С.Р.О. (TNT Express Worldwide Spol.S.R.O.)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес"
про стягнення 3 022794,26 євро
За участю представників:
позивача Ворожбит О.Б. (дов. б/н від 15.12.2014);
Демченко Г.С. (дов. б/н від 03.06.2015);
від відповідача Гупало К.П. (дов. б/н від 04.11.2013р.);
Яремко В.В. (дов. №12-40/15 від 27.02.2015);
Сторож Н.П. (дов. №12-130/14 від 10.12.2014).
13.12.2013 року ТНТ Ворлдвайд, Спол. С.Р.О. (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" (далі - відповідач) про стягнення 3 022 794,26 євро.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2015 порушено провадження у справі №911/539/15 (суддя Кошик А.Ю.), розгляд справи призначено на 26.02.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.02.2015 розгляд справи відкладено на 12.03.2015.
11.03.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі від 11.03.2015 (вх. №5493/15 від 11.03.2015), згідно якого відповідач просить припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, з огляду на те, що в п. 19.1 договору про співробітництво від 14.09.1998 визначено виключну юрисдикцію районним судом м. Амстердам.
12.03.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло заперечення проти заяви про забезпечення позову (вх. № 5552/15 від 12.03.2015).
У судовому засіданні 12.03.2015 суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 відкладено розгляд справи на 09.04.2015.
25.03.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові заперечення проти клопотання відповідача про припинення провадження у справі, згідно яких позивач просить відмовити у задоволенні зазначеного клопотання відповідача з огляду на те, що клопотання відповідача не ґрунтується на нормах законодавства України, усталеній судовій практиці в господарських спорах, а тому не підлягає задоволенню.
09.04.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про відвід судді Кошика А.Ю. (вх. №47/15 від 09.04.2015), яке було задоволено ухвалою господарською суду Київської області від 09.04.2015.
Розпорядженням №79-АР від 17.04.2015 «Про призначення повторного автоматичного розподілу справи №911/539/15» призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/539/15.
Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями справу №911/539/15 призначено судді-доповідачу Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2015 справу №911/539/15 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.05.2015.
26.05.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо наявності підстав для припинення провадження у справі (вх. №12366/15 від 26.05.2015).
У судовому засіданні 28.05.2015 оголошено перерву до 04.06.2015.
03.06.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові заперечення проти додаткових пояснень відповідача щодо наявності підстав для припинення провадження у справі (вх. №12938/15 від 03.06.2015).
У судовому засіданні 04.06.2015 розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
14.09.1998 між ТНТ Недерланд БВ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аеро-Експрес» було укладено угоду про співробітництво з надання послуг з перевезення та доставки міжнародних експрес-відправлень.
03.03.2014 ТНТ Недерланд БВ та ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол., с.р.о. уклали договір про відступлення, згідно якого ТНТ Недерланд БВ відступила ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол., с.р.о. всі свої права та зобов'язання за угодою.
Листом від 04.03.2014 відповідача було повідомлено про укладання угоди про відступлення.
Пунктом 19.1 угоди про співробітництво від 14.09.1998 передбачено, що ця угода повинна регулюватися та тлумачитися згідно із законодавством Нідерландів та Окружний суд Амстердаму повинен мати виключну юрисдикцію (том 1, а.с. 171).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні підприємства і організації мають право звернення до господарських судів згідно з встановленою підвідомчістю і підсудністю господарських спорів за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.
Пунктом 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі-Закон) визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Таким чином, Закон передбачає можливість розгляду справ з іноземним елементом в судах України за наявності двох підстав, а саме: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою розгляд спору у судах України та 2) у випадках виключної підсудності, передбаченої ст. 77 Закону.
Виключна підсудність судам України у справах з іноземним елементом визначена статтею 77 Закону, а саме: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України.
Сторони спору у справі №911/539/15 не передбачили угодою про співробітництво від 14.09.1998 підсудність даного спору судам України, натомість, прямо передбачили виключну підсудність спорів Окружному суду Амстердаму.
Підстави для застосування виключної підсудності в розумінні ст. 77 Закону щодо даного спору відсутні.
Крім того, судом враховано п. 1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі-Закон) згідно якого у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Згідно ст.43 Закону сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.
Пунктом 19.1 угоди про співробітництво від 14.09.1998 визначено, що ця угода повинна регулюватися та тлумачитися згідно із законодавством Нідерландів.
За таких обставин, господарський суд Київської області дійшов висновку, що п. 19.1 угоди про співробітництво від 14.09.1998 містить пророгаційну угоду, згідно якої сторони передбачили вибір як права, так і місця вирішення спорів.
Враховуючи, що відповідач наполягає на застосуванні п. 19.1 угоди про співробітництво від 14.09.1998, господарський суд дійшов висновку, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
У відповідності до пункту 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п.1 ст.80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що справа зі спору непідвідомча господарському суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Припинити провадження у справі № 911/539/15 за позовом ТНТ Ворлдвайд, Спол. С.Р.О. (TNT Express Worldwide Spol.S.R.O.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" про стягнення 3 022 794,26 євро.
Суддя В.М. Антонова