Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"04" червня 2015 р. Справа № 911/1172/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Київська обл., м. Бориспіль
до ATMA AIRCOMPANY, C/J Aeronet LTD Saif-Zone P.O. Box 7902 Sharjah United Arab Emirates
про стягнення 70 818,07 грн.,
за участю представників:
позивача:Ударцев В.В., довіреність №1.23-25 від 09.04.2015 року;
відповідача:не з'явилися;
У березні 2015 року державне підприємство обслуговування повітряного руху України (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до ATMA AIRCOMPANY, C/J Aeronet LTD Saif-Zone P.O. Box 7902 Sharjah United Arab Emirates (відповідач) про стягнення 2 158,18 євро основного боргу, 52,95 євро пені, а загалом 2 211,13 євро, що становить 70 818,07 грн. за офіційним курсом НБУ на дату подання позову до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснена оплата рахунків за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряним суднам відповідача у вересні 2014 року та жовтні 2014 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.04.2015 року.
Ухвалами господарського суду Київської області від 09.04.2015 року та 23.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 23.04.2015 року та 14.05.2015 року.
У судовому засіданні 14.05.2015 року позивачем було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2015 року суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів, згідно ст. 69 ГПК України та відклав розгляд справи на 04.06.2015 року.
04.06.2015 року через канцелярію господарського суду Київської області позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі, для звернення до вищого судового органу Республіки Казахстан з запитом про вручення відповідачу (місцезнаходження 050050, Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Маркова, 28) копії ухвали суду, копії позовної заяви та доданих до неї документів, з метою належного повідомлення відповідача про порушення провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Згідно ст. 125 ГПУ України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ATMA AIRCOMPANY знаходиться за адресою C/J Aeronet LTD Saif-Zone P.O. Box 7902 Sharjah United Arab Emirates, а позивач у клопотанні про зупинення провадження у справі №3.4.4-187 від 04.06.2015 року зазначає місцезнаходження відповідача - 050050, Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Маркова, 28.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала господарського суду Київської області від 24 березня 2015 року було надіслано на юридичну адресу відповідача, а саме: C/J Aeronet LTD Saif-Zone P.O. Box 7902 Sharjah United Arab Emirates, що підтверджується відбитком штампу відділу діловодства господарського суду Київської області.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, клопотання позивача №3.4.4-187 від 04.06.2015 року про зупинення провадження у справі є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання 04.06.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В період з вересня 2014 року по жовтень 2014 року державне підприємство обслуговування повітряного руху України надало повітряним суднам ATMA AIRCOMPANY послуги з аеронавігаційного обслуговування на загальну суму 2 158,18 євро.
На підтвердження факту надання послуг з аеронавігаційного обслуговування відповідачу, позивачем до матеріалів справи додано наступні документи: рахунок за аеронавігаційні послуги в Україні №1993/144130/9 від 14.10.2014 року за період - вересень 2014 року на суму 1 476,51 євро; - рахунок за аеронавігаційні послуги в Україні №1993/144695/10 від 14.11.2014 року за період - жовтень 2014 року на суму 681,67 євро.
В роз'ясненнях Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» зазначено, що у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.
Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 123 ГПК України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав. У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Пунктом 3 роз'яснення президії вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» № 04-5/608 від 31.05.2002 року встановлено, що господарські суди повинні керуватися вимогами статті 4 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Згідно ч. 1, 2 ст. 5 ЗУ «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 48 ЗУ «Про міжнародне приватне право» встановлено, до зобов'язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49 - 51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.
Враховуючи вищевикладене, на час слухання справи господарський суд Київської області керувався вимогами Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про міжнародне приватне право» щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні спору за участю іноземного елемента.
З огляду на вищевикладене та те, що між сторонами відсутній договір про вибір права конкретної держави при вирішенні спорів, судом при вирішенні даного спору застосовується норми законодавства України.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 2 Повітряного кодексу України, встановлено, що Україні належить повний і виключний суверенітет над повітряним простором України, що є частиною території України.
Відповідно до ст. 4 Повітряного кодексу України, Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов'язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
Відповідно до ст. 36 Повітряного кодексу України, аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України.
Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов'язань України за міжнародними договорами України.
У разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника після закінчення триденного строку з дня отримання боржником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на надання таких послуг у порядку, визначеному законодавством України, стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації і документами Євроконтролю, а також для сплати членських внесків України до Євроконтролю. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію системи плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому використовується провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування для покриття витрат на забезпечення цього обслуговування. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому компенсуються витрати Євроконтролю на справляння цієї плати.
Відповідно до ст. 35 Повітряного кодексу України, плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов'язань України за міжнародними договорами України. У разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунка до нього може бути вжито заходів щодо відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника після закінчення триденного строку з дня отримання боржником відповідного письмового попередження, а також за відсутності обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
Таким чином, ч. 4 ст. 35 Повітряного кодексу України визначає заходи, що можуть бути вжиті до боржника у разі несплати ним рахунку за аеронавігаційне обслуговування, за умови, що рахунок не був ним оскаржений в установлений строк, а саме: 1) заходи щодо відшкодування боргу (ці заходи визначаються договором про аеронавігаційне обслуговування та чинним законодавством України про порушення договірних зобов'язань); 2) затримання повітряного судна; 3) припинення обслуговування повітряних суден боржника.
Згідно вищезазначеної статті умовами застосування цих заходів до боржника є: 1) сплив триденного строку з дня отримання боржником письмового попередження; 2) відсутність обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
Частиною 2 ст. 3 Повітряного кодексу України передбачено, що у разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені Повітряним кодексом України та іншими актами законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Суд звертає увагу, що можливість застосування примусового стягнення коштів з боржника передбачена ст. 11 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981, до якої Україна приєдналася 26.11.2003.
Відповідно до ст. 12 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією «ЄВРОКОНТРОЛЬ» або, на її прохання, - Договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна Договірна Держава інформує організацію «ЄВРОКОНТРОЛЬ» про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.
Згідно з ст. 13 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів процедура стягнення може бути порушена на території Договірної Держави: (a) де боржник мешкає або має зареєстрований офіс; (b) де знаходиться компанія боржника, у разі якщо ні місце його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на території Договірної Держави; (c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у пунктах (a) і (b), там, де боржник має активи; (d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у пунктах (a) і (c), там, де знаходиться штаб-квартира організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Статтею 35 Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації «ЄВРОКОНТРОЛЬ» від 13.12.1960, до якої Україна приєдналася 26.11.2003, передбачено, що без шкоди для застосування положень Додатка IV щодо примусового стягнення маршрутних зборів справа порушується у державі Договірної Сторони: (a) де відповідач мешкає або має зареєстрований офіс; (b) де знаходиться компанія відповідача у разі, якщо ні місце його проживання, ні зареєстрований офіс не розташовані на території держави Договірної Сторони; (c) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у підпунктах (a) і (b), там, де відповідач має активи; (d) за відсутності засад юрисдикції, зазначених вище у підпунктах (a)-(c), там, де знаходиться штаб-квартира організації «ЄВРОКОНТРОЛЬ».
Додатком IV до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації «ЄВРОКОНТРОЛЬ» визначено положення про спільну систему маршрутних зборів, яке передбачає, що Договірні Сторони домовляються продовжувати керувати спільною системою визначення, повідомлення та стягнення сум маршрутних зборів в якості єдиного збору за політ і користування для цих цілей послугами організації «ЄВРОКОНТРОЛЬ».
Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що заходи щодо стягнення заборгованості за послуги з аеронавігаційного обслуговування визначаються договором про аеронавігаційне обслуговування або положеннями міжнародних договорів, а умовами застосування цих заходів до боржника є сплив триденного строку з дня отримання боржником письмового попередження та відсутність обґрунтованих причин продовження строків сплати боргу.
Проте, позивачем не надано суду договору про аеронавігаційне обслуговування та будь-яких документально підтверджених відомостей щодо дотримання ним умов застосування до відповідача заходів щодо стягнення заборгованості за послуги з аеронавігаційного обслуговування, а нормами міжнародних договорів визначено процедуру стягнення коштів з боржника на території Договірної Держави де перебуває боржник (його активи) або де знаходиться штаб-квартира організації «ЄВРОКОНТРОЛЬ».
Згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, із змінами та доповненнями (далі - Закон № 996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (п. 2.2 Положення №88).
Згідно ст. 9 Закону № 996-ХІV та п. 2.4 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ,
- назва документа (форми),
- дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції,
- одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі),
- посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення,
- особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.
Пунктом 2.5 Положення № 88 визначено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за надані послуги з навігаційного обслуговування в розмірі 2 158,18 євро позивачем не надано первинні документи, що є належним доказом надання послуг відповідачу.
Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вищевикладене, позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а вимоги позивача є необґрунтованими.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 2 158,18 євро боргу та 52,95 євро пені за надані послуги з навігаційного обслуговування, у зв'язку з чим відмовляє у позові в повному обсязі.
Судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 09.06.2015 р.
Суддя Т.Д. Лилак