ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.05.2015Справа №910/6045/15-г
27.05.2015Справа № 910/6045/15-г
За позовом Національного інституту раку
до Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі
м. Києва
про відшкодування шкоди в розмірі 44 073,47 грн.
Суддя - Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Мусієнко О.В. - довіреність № 06 КН від 08.04.2015 р.
від відповідача: Гашинський Д.М. - довіреність № 01-04/149 від 21.01.2015 р.
На розгляд Господарського суду м. Києва переданий позов Національного інституту раку до Управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача у розмірі 44 073,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору № 31 від 03.01.2013 р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування та договору № 37 від 04.01.2012 р. про здійснення розрахунково-касового обслуговування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р. порушено провадження у справі № 910/6045/15-г, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 08.04.2015 р., за участю представників сторін.
06.04.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, відповідно до якого Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва заперечує проти позову в повному обсязі.
В судовому засіданні 08.04.2015 р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 13.05.2015 р.
05.05.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові документи по справі для долучення до матеріалів справи.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2015 р., керуючись ст. ст. 69, 77 ГПК України, господарський суд продовжив строк розгляду спору в справі № 910/6045,15-г на 15 днів та оголосив у судовому засіданні перерву до 27.05.2015 р.
21.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи.
Представник позивача в судове засідання 27.05.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2015 р. заперечив проти задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні 27.05.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Управління державної казначейської служби України в Голосіївському районі м. Києва (надалі - УДКСУ в Голосіївському районі м. Києва), керуючись Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами (Наказ Міністерства фінансів України № 1407 від 24.12.2012 р.), здійснює розрахунково-касове обслуговування Національного інституту раку, як установи, що повністю фінансується за рахунок державного бюджету, відповідно до умов укладених договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 37 від 04.01. 2012 р. та № 31 від 03.01.2013 р.
Згідно умов договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 37 від 04.01. 2012 р. та № 31 від 03.01.2013 р., до обов'язків УДКСУ в Голосіївському районі м. Києва відноситься своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням, надавати всі послуги з розрахунково-касового обслуговування (п. 2.3.2., 2.3.3.). При цьому, під своєчасністю слід розуміти, проведення платежів протягом 30 днів з дня видачі платіжного доручення (згідно п. 3.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті) але в будь-якому випадку до 31 грудня поточного року, тобто до закінчення бюджетного періоду (згідно зі ст. 57 Бюджетного кодексу України).
Вказаним обов'язкам кореспондують відповідні права Інституту, а саме: розпоряджатися грошовими коштами, що перебувають на його рахунках (в межах затвердженого кошторису доходів і видатків), вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків, контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки і їх перерахування (п. 2.2.1., 2.2.3, 2.2.4.).
Проте, в 2012 та 2013 рр., в порушення зазначеного Порядку та зобов'язань, взятих на себе за договорами про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 37 від 04.01. 2012 р. та № 31 від 03.01.2013 р., відповідачем не були проведені платежі по належним чином оформлених фінансових та платіжних документах, за наявності необхідних грошових коштів на рахунках Інституту, та відповідних кошторисних призначень, що, в свою чергу, завдало матеріальної шкоди позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2012 р. відповідачем безпідставно не було проведено платежі по платіжним дорученням на оплату медичного обладнання, поставленого ТОВ «Медінжиніринг» на суму 1 149 000,00 грн. Як наслідок, у 2013 р. до позивача почали надходити претензії від ТОВ «Медінжиніринг» з вимогою про сплату боргу.
В претензіях ТОВ «Медінжиніринг» неодноразово зазначалось, що у разі добровільного погашення заборгованості штрафні санкції стягуватися не будуть (претензія № 130626-01 від 26.06.2013 р.).
В свою чергу, Національний інститут раку неодноразово звертався до УДКСУ в Голосіївському районі м. Києва з проханням провести оплату, щоб уникнути негативних наслідків у формі додаткових матеріальних витрат Інституту (штрафні санкції та судовий збір), проте безрезультатно (листи № 1131-кн, № 1172-кн від 12.2013 р.).
Оскільки у кошторисі Національного інститут раку на 2013 р., витрати на капітальні видатки не були передбачені, то отримати кошти на погашення кредиторської заборгованості стало можливим лише у листопаді 2013 р., шляхом перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров'я України на 2013 р. згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 874-р від 07.11.2013 р.
Однак, у грудні 2013 р., отримавши необхідні грошові призначення на рахунки Національного інститут раку для погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Медінжиніринг», та подавши платіжні доручення (№ 2733 від 12.12.2013 р. на суму 398 800,00 грн., № 2734 від 12.12.2013 р. на суму 350 200,00 грн., № 2735 від 12.12.2013 р. на суму - 400 000,00 грн.) до УДКСУ в Голосіївському районі м. Києва, платежі були проведені на суму лише 398 800,00 грн.
За таких обставин, станом на 01.01.2014 р. у позивача рахувалася заборгованість перед ТОВ «Медінжиніринг» на суму 750 200,00 грн.
Бездіяльність відповідача у грудні 2013 р. була визнана неправомірною в рамках адміністративного судочинства. Зокрема, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2014 р. у справі № 826/7204/14 було визнано дії УДКСУ Голосіївського району м. Києва щодо вибіркового та безпідставного непроведення платежів у грудні 2013 р. по платіжним дорученням № 2734 від 12.12.2013 р. на суму 350 200,00 грн. та № 2735 від 12.12.2013 р. на суму -400 000,00 грн. незаконними. Дане рішення було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 р. у справі № 826/7204/14.
Таким чином, в судовому порядку було встановлено, що безпідставне непроведення платежів органами казначейства при наявності необхідних коштів на рахунках Національного інституту раку, є незаконним та порушує положення Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами та умови договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 37 від 04.01. 2012 р. та № 31 від 03.01.2013 р.
У зв'язку із не проведенням платежів у грудні 2012 р., ТОВ «Медінжиніринг» у жовтні 2013 р. подало позовну заяву до Господарського суду м. Києва про стягнення заборгованості у сумі 1 177 520,38 грн. (основний борг та 3 % річних). Позовну заяву було задоволено та винесено рішення у справі № 910/20979/13 від 14.01.2014 р., яким було присуджено стягнути з Національного інституту раку на користь ТОВ «Медінжиніринг» 750 200,00 грн. основного боргу (залишок непогашеної заборгованості), 28 425,95 грн. - річних та 15 572,52 грн. - судового збору.
На виконання зазначеного рішення було видано наказ від 27.01.2014 р. про примусове виконання рішення у справі № 910/20979/13.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Голосіївського району м. Києва від 28.02.2014 р. було відкрито виконавче провадження № 42252685 про стягнення з Національного інституту раку на користь ТОВ «Медінжиніринг» заборгованості у розмірі 794 198,47 грн. В рамках цього виконавчого провадження було накладено арешт на майно та кошти Національного інституту раку та винесено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Так, постановою від 28.02.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій було встановлено стягнути з Національного інституту раку 75,00 грн.
Вказану постанову було виокремлено в окреме виконавче провадження постановою від 29.07.2014 р. про відкриття виконавчого провадження № 44211227, оплата по якій була проведена 03.09.2014 р. згідно з платіжним дорученням № 185 від 03.09.2014 р.
Таким чином, матеріальна шкода, завдана позивачу складається з:
28 425,95 грн. (річних) + 15 572,52 грн. (судовий збір) + 75,00 грн. (витрати на виконавче провадження) = 44 073,47 грн.
При цьому, розрахунок 3 % річних, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, здійснений за період з 28.12.2012 р. по 24.10.2013 р.
Грошова сума у розмірі 44 073,47 грн. була сплачена позивачем наступним чином:
- 28 425,95 грн. + 15 572,52 грн. = 43 998,47 грн. було списано з рахунку Національного інституту раку органами казначейства в межах процедури безспірного списання, що підтверджується випискою з рахунку від 29.08.2014 р. (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи);
- 75,00 грн. було перераховано на розрахунковий рахунок Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві згідно з платіжним дорученням № 185 від 03.09.2014 р. (з відміткою «оплачено» 03.09.2014 р.) (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків, станом на 01.09.2014 р. Національний інститут раку в повному обсязі погасив заборгованість перед ТОВ «Медінжиніринг», в тому числі, було відшкодовано судовий збір у розмірі 15 572,52 грн. та сплачено 3 % річних у розмірі 28 425,95 грн.
Враховуючи вищенаведене, Національний інститут раку звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача в розмірі 44 073,47 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В силу приписів ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). До правових наслідків порушення зобов'язання належить, в тому числі, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).
За приписами ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, в тому числі, додаткові витрати: штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. Аналогічні приписи встановлені в ст. 623 ЦК України.
Таким чином, внаслідок порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами про здійснення розрахунково-касового обслуговування № 37 від 04.01. 2012 р., № 31 від 03.01.2013 р. та чинного законодавства, що регулює здійснення розрахунково-касового обслуговування, яке згідно рішення суду було визнано незаконним, позивач зазнав матеріальної шкоди у розмірі 44 073,47 грн., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача згідно з положеннями ст. 1166 ЦК України та ст. 224 ГК України.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.
У позивача - Національного інституту раку, код ЄДРПОУ 02011976, по КПКВ 2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у клініках науково-дослідних установ та в вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України», КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» (рахунок 35213001006549) станом на 01.01.2014 року існувала кредиторська заборгованість в сумі 750 200,00 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч двісті гривень 00 копійок). Заборгованість зареєстровано в управлінні Казначейства згідно договору № 344 від 05.12.2012 р. в сумі 1 149 000,00 грн. за поставку ТОВ «Медінжиніринг» медичного, хірургічного та ортопедичного обладнання (стерилізатор плазмовий низькотемпературний), 26.12.2013 року заборгованість частково оплачено в сумі 398 800,00 грн. Згідно гарантійного листа ТОВ «Медінжиніринг» від 19.12.2013 р. № 131219-01 дана сума була направлена на перерахування до бюджету платежів на наступні податки та збори:
1. ПДВ за листопад 2013 р. в сумі 91200,00 грн.;
2. За послуги Київської регіональної митниці в сумі 220 000,00 грн.;
3. Податки з заробітної плати за листопад 2013 р. в сумі 35 600,00 грн.;
4. Суму заробітної плати для працівників за листопад, грудень 2013 р. в сумі 52 000,00 грн.
Враховуючи обмеження фінансових ресурсів, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України № 65 від 01.03.2014 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», органи Казначейства України з метою уникнення соціальної напруги забезпечують виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, а саме виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо. Захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень (стаття 55 Бюджетного кодексу України ).
Відповідно до п. 11.3 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Міністерством фінансів України від 24.12.2012 р. № 1407, органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (додаток 31 до цього Порядку) за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.
Платіжне доручення не приймається до виконання, зокрема, у разі відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань.
Станом на 01.01.2014 року бюджетні фінансові зобов'язання в управлінні Казначейства не були зареєстровані в зв'язку з відсутністю кошторисних призначень за КЕКВ 3110.
30 травня 2014 року на виконання наказу Державної казначейської служби України від 11.01.2014 р. № 7 кредиторська заборгованість в сумі 750 200,00 грн. (сімсот п'ятдесят тисяч двісті гривень 00 копійок) була перереєстрована в управлінні Казначейства на рахунок 94157001006549 «Бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів минулих бюджетних періодів за коштами загального фонду державного бюджету». Станом на червень 2014 року Позивачем не було надано довідку про зміни до кошторису по КПКВ 2301170, КЕКВ 3110 на погашення вищезазначеної кредиторської заборгованості.
УДКСУ в Голосіївському районі м. Києва та його посадові особи, виконуючи свої функції в межах своєї компетенції, не порушували права та охоронювані законом інтереси позивача, тому безпідставно стягувати матеріальну шкоду з рахунків УДКСУ в Голосіївському районі м. Києва.
Твердження відповідача спростовуються тим, що у 2012-2013 рр. бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання, що стосувалися оплати/погашення заборгованості перед ТОВ «Медінжиніринг» за поставлену медичну продукцію, були взяті на облік в органах казначейства відповідно до вимог Порядку обслуговування державного бюджету за витратами (взяття на облік підтверджується відмітками органу казначейства на Договорі № 344 від 05.12.2012 р. та на видатковій накладній № РН-0000006 від 27.12.2012 р.).
При цьому, позивачем було дотримано всі необхідні умови для здійснення відповідних платежів: витрати були передбачені кошторисом Національного інституту раку на 2012 р. та 2013 р., бюджетні (юридичні) та бюджетні фінансові зобов'язання були взяті на облік в органах казначейства, відповідні грошові кошти були на розрахункових рахунках Національного інституту раку. Проте, в порушення п. 2.3.2., п. 2.3.3. договору № 37 від 04.01.2012 р. та договору № 31 від 03.01.2013 р., і п. 11.3. Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, відповідач не провів відповідні платежі, у зв'язку з чим відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому чинним законодавством, що суперечить положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України).
Зазначена позиція викладена в рішенні Господарського суду м. Києва від 14.01.2014 р. у справі № 910/20979/13 та постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2014 р. у справі № 826/7204/14.
Позиція відповідача щодо виконання в першу чергу насамперед захищених статей видатків бюджету вважаємо безпідставною, оскільки в даній спірній ситуації кошти, які обліковувалися на рахунках Національного інституту раку, не мали жодного відношення до виконання органами казначейства захищених статей видатків бюджету (виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносії, продуктів харчування, медикаментів тощо).
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України № 65 від 01.03.2014 р. «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» набрала чинності 12.03.2014 р., у зв'язку з чим посилання відповідача на її положення в даному випадку є недоцільним, за умови, що платежі не були проведені відповідачем у 2012-2013 рр.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши надані сторонами докази та пояснення в їх сукупності, позовні вимоги Національного інституту раку до Управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача у розмірі 44 073,47 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Голосіївському районі м. Києва (01033, м. Київ, вулиця Володимирська, 69-Б, код ЄДРПОУ 38039757) на користь Національного інституту раку (03022, м. Київ, вулиця Ломоносова, 33/43, код ЄДРПОУ 02011976) 44 073 (сорок чотири тисячі сімдесят три) грн. 47 коп. матеріальної шкоди та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 05.06.2015 р.
Суддя Т.Ю. Трофименко