ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.06.2015Справа №910/8237/15-г
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп"
до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 49 957,82 грн.
за участю представників:
від позивача:Воробйова В.В.- представник за довіреністю б/н від 10.03.2015 р.
від відповідача:Куделя Д.Ю.- представник за довіреністю № 09/06 від 02.06.2015 р.
До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" (далі - ТОВ "Фаетон-груп") з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" (далі - СП "Марком") про стягнення 59 957, 82 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору поставки № 26/11/13/5 від 26.11.2013 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" просить суд стягнути з Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" заборгованість в сумі 59 957, 82 грн., яка складається з: 54 439,81 грн. - основної заборгованості, 2 435,67 грн. - пені, 2 919,36 грн. - інфляційної складової суми боргу та 162,98 грн. - 3 % річних.
До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача: 44 439,81 грн. - основної заборгованості, 2 435,67 грн. - пені, 2 919,36 грн. - інфляційної складової суми боргу та 162,98 грн. - 3 % річних, а всього - 49 957,82 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, зазначив, що сума основного боргу була відповідачем частково сплачена.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що заявлена позивачем заборгованість не підтверджена матеріалами справи. Просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
26.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" (постачальник) та Спільним українсько-німецьким підприємством "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (покупець) укладено договір поставки № 26/11/13/5, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях (п. 1.1 договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню.
Відповідно до п. 2.14 договору право власності на посталений товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-супровідної видаткової накладної.
Товари поставляються за цінами, вказаними у специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємними частинами договору. Покупець оплачує поставлений товар на умовах здійснення періодичних платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 7 календарних днів з дня реалізації поставленого товару споживачам. За письмовою вимогою постачальника, покупець складає один раз у квартал звіт квартальних залишків та надсилає його постачальнику електронною поштою, факсом або іншим способом, що дозволяє зафіксувати момент його передачі (п.п. 4.1, 4.3 договору).
Відповідно до п. 8.1 даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р.
Також 26.11.2013 р. між сторонами був підписаний протокол узгодження розбіжностей до договору поставки, відповідно до якого сторони погодили редакції пунктів 4.3, 6.3 та 8.4 договору.
У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 89 435,49 грн., що підтверджується видатковими накладними № 7183 від 11.12.2013 р., № 7184 від 11.12.2013 р., № 167 від 09.01.2014 р., № 543 від 22.01.2014 р., № 566 від 23.01.2014 р., № 567 від 23.01.2014 р., № 568 від 23.01.2014 р., № 671 від 27.01.2014 р., № 2511 від 27.03.2014 р., № 2512 від 27.03.2014 р., № 2513 від 27.03.2014 р., № 2776 від 07.04.2014 р., № 2968 від 14.04.2014 р., № 3293 від 29.04.2014 р., № 3294 від 29.04.2014 р., № 4228 від 03.06.2014 р., № 4252 від 04.06.2014 р., № 4253 від 04.06.2014 р., № 4254 від 04.06.2014 р., № 4255 від 04.06.2014 р., № 4256 від 04.06.2014 р., № 4501 від 13.06.2014 р., № 4644 від 19.06.2014 р., № 4645 від 19.06.2014 р., № 4646 від 19.06.2014 р., № 4647 від 19.06.2014 р., № 4854 від 07.07.2014 р., № 4855 від 07.07.2014 р., № 4856 від 07.07.2014 р., № 4857 від 07.07.2014 р., № 4858 від 07.07.2014 р., № 4859 від 07.07.2014 р., № 4962 від 16.07.2014 р., № 5091 від 25.07.2014 р., № 5092 від 25.07.2014 р., № 5127 від 31.07.2014 р., № 5128 від 31.07.2014 р., № 5129 від 31.07.2014 р., № 5377 від 19.08.2014 р., № 5381 від 19.08.2014 р., наявними в матеріалах справи.
Відповідач зі свого боку у порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару виконав частково, сплатив заборгованість на суму - 32 406,15 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками з рахунку відповідача, квитанціями, платіжними дорученнями та поясненнями представників сторін.
Також судом встановлено, що 03.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" направило на адресу відповідача лист про дострокове розірвання договору поставки № 26/11/13/5 від 26.11.2013 р. (який був отриманий останнім 11.11.2014 р.) та повернення нереалізованого товару.
На виконання вказаного листа відповідач повернув позивачу нереалізований товар на суму 13 981,82 грн., про що свідчать накладні на повернення товару № 385 від 17.10.2014 р., № 386 від 17.10.2014 р., № 387 від 17.10.2014 р., № 388 від 17.10.2014 р., № 389 від 17.10.2014 р., № 390 від 17.10.2014 р., № 504 від 20.10.2014 р., № 539 від 14.11.2014 р., № 540 від 14.11.2014 р., № 541 від 14.11.2014 р., № 542 від 14.11.2014 р., № 398 від 17.11.2014 р., № 399 від 17.11.2014 р., № 463 від 17.11.2014 р., № 464 від 17.11.2014 р., № 465 від 17.11.2014 р., № 466 від 17.11.2014 р., № 467 від 17.11.2014 р., № 468 від 17.11.2014 р., № 492 від 17.11.2014 р., № 551 від 20.11.2014 р., № 1334 від 24.11.2014 р., № 1335 від 24.11.2014 р., № 1336 від 24.11.2014 р., № 1403 від 24.11.2014 р., № 1404 від 24.11.2014 р., № 493 від 26.11.2014 р., № 494 від 26.11.2014 р., № 495 від 26.11.2014 р., № 254 від 27.11.2014 р., № 255 від 27.11.2014 р. № 256 від 27.11.2014 р., які були надані позивачем.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідача на час звернення до суду наявна заборгованість за поставлений товар у сумі 32 406,15 грн.
13.01.2015 р. позивач звертався до відповідача із вимогою за вих. № 13-01/15-П про досудове врегулювання спору щодо стягнення заборгованості за реалізований товар. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив основну заборгованість у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1423 від 17.04.2015 р. та поясненнями представників сторін.
Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 5 000,00 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання основної заборгованості у вказаній сумі, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у СП "Марком" на час розгляду справи наявна основна заборгованість за поставлений товар у сумі 27 406,15 грн., яка підлягає стягненню.
Посилання відповідача на те, що видаткові накладні № 4228, № 4252, № 4645, № 4647, № 4857, № 5092, № 5127 не містять реквізитів та підписів осіб відповідача, які отримали товар, суд не приймає та зазначає, що всі накладні мають необхідні реквізити та відповідні підписи. Також у матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.12.2014 р., відповідно до якого відповідач погодив наявність заборгованості за вищевказаними видатковими накладними.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором пеню у сумі 2 435,67 грн. за період з 06.02.2015 р. по 13.03.2015 р.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 6.2 договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань з оплати.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за поставлений товар, а отже, через 7 днів відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, позивач має право на нарахування штрафних санкцій на основну суму боргу.
Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до вимог ст. 232 ГК України та умов укладеного правочину, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за порушення зобов'язання у сумі 1 432,97 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2 919,36 грн. - інфляційної складової суми боргу та 162,98 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 1 717,53 грн. та 3 % річних у сумі 95,89 грн., тобто у менших сумах, ніж заявлено позивачем.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 49 957,82 грн. в частині стягнення зі Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю основної заборгованості в сумі 5 000,00 грн. припинити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" до Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 44 957,82 грн. задовольнити частково.
Стягнути зі Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, провул. Нестеровський, 7/9, ідентифікаційний код 14364757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, кімната 08, ідентифікаційний код 36149299) основну заборгованість у сумі 27 406 (двадцять сім тисяч чотириста шість) грн. 15 коп., пеню у сумі 1 432 (одну тисячу чотириста тридцять дві) грн. 97 коп. інфляційну складову боргу у сумі 1 717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 53 коп.та 3 % річних у сумі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 89 коп.
У решті позову - відмовити.
Стягнути зі Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, провул. Нестеровський, 7/9, ідентифікаційний код 14364757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаетон-груп" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, кімната 08, ідентифікаційний код 36149299) судовий збір у сумі 1 245 (одну тисячу двісті сорок п'ять) грн. 66 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 3 червня 2015 року.
Повний текст рішення підписаний 8 червня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна