ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.06.2015Справа №910/6075/15-г
За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»
про стягнення 560419,34 грн. пені
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від прокуратури: Пантюхов О. В. - посвідчення № 032439
від позивача: Глазунов М. Ю. - представник за довіреністю
від відповідача: Уперенко А. О. - представник за довіреністю
Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» про стягнення 560419,34 пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про закупівлю за державні кошти №342/4/6/8 від 21.08.2014 в частині порушення строків поставки продукції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 порушено провадження у справі №910/6075/15-г, розгляд справи призначено на 20.04.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2015 подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.04.2015 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав того, що єдиним виробником шин Я-190 є ВАТ «Волтайр-Пром» (м. Волжський, Російська Федерація), в зв'язку з чим для поставки шин за договором замовлення на їх виготовлення було розміщено саме на цьому підприємстві. Проте, в зв'язку з непередбачуваними обставинами у вигляді заборони експорту товарів подвійного призначення з Російської Федерації, шини було поставлено з простроченням. В той же час, про наявність форс-мажорних обставин свідчить сертифікат Київської Торгово-Промислової Палати №4021.
В судовому засіданні 20.04.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.05.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору; в судовому засіданні у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.05.2015.
В судовому засіданні 25.05.2015 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 02.06.2015.
02.06.2015 відповідач через відділ діловодства суду подав додаткові документи та пояснення по справі, в яких зазначив, що сума пені, що стягується, більш ніж в 12 разів перевищує вартість товару, поставленого з порушенням терміну. Крім того, позивачем не надано до матеріалів жодних доказів спричинення йому матеріальної або будь-якої іншої шкоди внаслідок порушення з боку відповідача терміну поставки за договором.
Прокурор та представник позивача в судове засідання 02.06.2015 з'явилися та підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
В свою чергу, представник відповідача в засідання суду 02.06.2015 також з'явився, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі та подав клопотання про зменшення розміру пені до 1250,64 грн.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 02.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
21.08.2014 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (постачальник) було укладено Договір про закупівлю за державні кошти №342/4/6/8, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2014 році поставити замовникові шини та камери гумові нові (пневматичні шини до автомобільної техніки) (п.1.1. Договору).
За умовами п. 1.2. Договору продукцію постачальник зобов'язується поставити у кількості, в терміни та за цінами, які зазначені у Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник - прийняти і оплатити таку продукцію.
Між сторонами було підписано Специфікацію до Додаткової угоди від 15.12.2014 до Договору, відповідно до якої було визначено: найменування товару за лотом №1 - 235/75R15, аналог мод. ВС-55, покришка універсальна радіальна в кількості 200 шт. загальною вартістю 161400,00 грн.; найменування товару за лотом №9 - 12.00-18 (320-457), аналог мод. Forw. Traction 70, покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна підвищеної прохідності, з регулюючим тиском, норма слойності-8 в кількості 980 комплектів, загальною вартістю 3957240,00 грн.; найменування товару за лотом №12 - 1100х400-533, аналог мод. О-47АМ покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна підвищеної прохідності в кількості 2534 комплектів, загальною вартістю 15546090,00 грн.; найменування товару за лотом №18 - 15.00-20, аналог мод. Я-190 покришка з камерою та обідною стрічкою, діагональна підвищеної прохідності, норма слойності - 20 в кількості 136 комплектів, загальною вартістю 1889856,00 грн.
Відповідно до п. 3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди №2 від 15.12.2014, ціна договору становить 21554586,00 грн. з ПДВ за КПКВ 2101710 (резервний фонд), КЕКВ 2210, стаття 3640.
Розрахунки з постачальником проводяться за фактично поставлену продукцію шляхом: оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунку на оплату та підписання сторонами акта приймання та видаткової накладної продукції протягом 10 банківських днів, з дня підписання замовником акту приймання продукції, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України на призначені видатки та після надання постачальником в установленому порядку документів передбачених п. 4.2. цього договору (п. 4.1. Договору).
Пунктом 4.4. Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 29.10.2014, сторони погодили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року №117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами) замовник має право на строк до двох місяців, але не більше терміну поставки здійснювати попередню оплату у розмірі 50% вартості продукції на підставі рахунку на оплату наданого постачальником.
Згідно з п. 5.1. Договору строк поставки продукції, передбаченою Специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору, за лотами №1, 9, 18 - не пізніше 30.10.2014, а за лотом №12 не пізніше 22.12.2014.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків, до повного їх завершення.
Як зазначає позивач, на виконання умов основного договору МОУ перерахувало на користь постачальника грошові кошти у сумі 2141484,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 342/4/6/160 від 04.12.2014).
Поряд із цим, постачальник від належного виконання власного обов'язку відмовився та остаточну поставку товару за лотом № 18 - покришки з камерою та обідною стрічкою серії 15.00-20 у кількості 136 комплектів вартістю 1889856,00 грн. завершив лише 27.11.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання № 344 від 27.11.2014.
У свою чергу Міністерство оборони України неодноразово зверталося до постачальника з вимогою виконати обов'язок в натурі та попереджав про застосування до останнього пені та штрафу (претензії від 30.10.2014 № 342/4/4/520 та від 11.12.2014 № 342/4/4/562).
Відповідач вказані претензії залишив поза увагою, поставку товару за договором здійснив із затримкою у 26 днів.
З огляду на викладене, керуючись п. 7.3.1 договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 560419,34 грн. (21554586,00 грн.х0,1%х26).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений цим договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що строк поставки продукції за лотами №1, 9, 18 - не пізніше 30.10.2014, а за лотом №12 не пізніше 22.12.2014.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив 27.11.2014 за лотом №12 - 1100х400-533, аналог мод. О-47АМ покришку з камерою та обідною стрічкою, діагональну підвищеної прохідності в кількості 190 комплектів та за лотом №18 чотири комплекти 15.00-20, аналог мод. Я-190 покришок з камерою та обідною стрічкою, діагональною підвищеної прохідності на загальну суму 1221234,00 грн., що підтверджується накладною №П050730 від 27.11.2014 та актом приймання №344 від 27.11.2014.
Таким чином, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання по поставці товару згідно умов Договору про закупівлю за державні кошти №342/4/6/8 від 21.08.2014.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3.1. Договору сторони визначили, що за порушення строків поставки продукції та за порушення строків усунення недоліків (дефектів), виявлених замовником протягом гарантійного строку експлуатації, визначених в акті усунення недоліків, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 відсотка ціни договору за кожний день прострочення.
Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.3.1. Договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 01.11.2014 по 27.11.2014 в розмірі 560419,34 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 4 названої статті встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.02.2014 №3-1гс14.
Отже, оскільки, в даному випадку, нарахування пені здійснено за прострочення саме негрошового зобов'язання (порушення строку поставки товару), виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України та інший розмір пені договором не передбачено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити штрафні санкції, а його посилання на сертифікат про форс-мажорні обставини №4021, відповідно до якого Київська Торгово-Промислова Палата засвідчила настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) Товариству з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» щодо зобов'язання з поставки продукції у строк, визначений у договорі за лотом №18 специфікації за договором від 21.08.2014 №342/4/6/8, укладеним з Міністерством оборони України, які унеможливили його виконання в зазначений термін, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Так, за умовами п.п. 8.2., 8.4. Договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, а у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж тридцять календарних днів, кожна із сторін має право розірвати даний договір та направити відповідні повідомлення.
Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, 08.10.2014 ним отримано листа №27/4-00362 від заводу виробника шин - ВАТ «Волтайр-Пром» щодо неможливості вивезти за межі Російської Федерації шини марки 15,00-20 Я-190 в зв'язку зі змінами в законодавстві.
В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» зазначає, що повідомило Начальника Центрального автомобільного управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України Генерал-майора Сергія О.П. про неможливість поставити шини марки 15.00-20 Я-190 відповідно до лоту №18 Додатку 1 до Договору №342/4/6/8 листом №Вих-0020-351/14 від 30.10.2014. Втім, докази отримання вказаного листа замовником в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, відповідач порушив умови п. 8.2. Договору щодо належного повідомлення замовника про настання обставин непереборної сили.
При цьому, суд не вбачає суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати пені.
В той же час, враховуючи положення п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення, у пропорційному відношенні, базується на встановлених судом виняткових обставинах справи та відповідає принципам застосування положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.
При цьому, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, - є правом суду. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.12.2013 №3-35гс13.
У відповідності до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даному випадку, реалізуючи надане суду право на зменшення розміру пені, суд виходить із специфіки товару (покришки з камерою та обідною стрічкою, діагональні, підвищеної прохідності, норма слойності - 20, 15.00-20, аналог моделі Я-190 є товаром спеціального призначення, для встановлення на автомобілях МАЗ і КРАЗ, які укомплектовані причепами ЧМЗаП-5247 та використовуються для перевезення спеціалізованого важкого обладнання); його виробника (на даний час модель та типорозмір шини, з основними технічними вимогами по навантаженню не менше 5 000 кг на шину та робочим тисокм 550 кПА виробляється тільки у Російській Федерації на заводі ВАТ "Волтайр-Пром", м. Волжський, Волгоградської області); причин неналежного виконання зобов'язання (неможливість вивезення за межі Російської Федерації шин марки 15.00-20 Я-190 у звязку зі змінами у законодавстві (лист від 08.10.2014 за № 27/4-00362); незначності прострочення виконання (зобов'язання з поставки шин відповідачем виконано з простроченням на 26 днів); невідповідності розміру стягуваної пені з наслідками порушення зобов'язання; факту виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару за лотом 18.
Отже, відповідач докладав всіх залежних від нього зусиль для вирішення та врегулювання питання щодо належного виконання зобов'язань з поставки продукції.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені до 49136,26 грн. здійснюючи при цьому розрахунок не від вартості договору про закупівлю за державні кошти № 342/4/6/8 від 21.08.2014, а від вартості лоту, з поставки якого відповідачем було допущено прострочення (1889856,00 грн.х0,1%х26).
Судовий збір відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та стягується в дохід Державного бюджету України, оскільки прокурор звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, судом враховано положення п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7, якими визначено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-а; ідентифікаційний код 30722204) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022) 49136 (сорок дев'ять тисяч сто тридцять шість) грн. 26 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-а; ідентифікаційний код 30722204) на користь Державного бюджету України 11208 (одинадцять тисяч двісті вісім) грн. 39 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
5. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повне рішення складено 05.06.2015
Суддя О.А. Грєхова