номер провадження справи 19/57/15
28.05.2015 Справа № 908/1754/15-г
За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1)
про стягнення 6423,40 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники:
Від позивача: Бойко Р.І. - представник за довіреністю № 306 від 02.02.15.
Від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області 18.03.15. звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6423,40 грн. за Договором оренди № 1/2013/КЕВ нерухомого військового майна, розташованого в Запорізькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 від 27.06.13., з яких: 4783,40 грн. - заборгованості з орендної плати, 1496,15 грн. - заборгованості з земельного податку, 143,50 грн. - штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендних платежів та суми земельного податку, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати, земельного податку та штрафу.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.03.15. порушено провадження у справі № 908/1754/15-г, розгляд справи призначено на 16.04.15. о 12-20.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.04.15. розгляд справи № 908/1754/15-г на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 06.05.15. о 12-30.
Представник позивача в судовому засіданні 06.05.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя задовольнити повністю.
В судовому засіданні 06.05.15. представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.05.15. розгляд справи № 908/1754/15-г відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено на п'ятнадцять днів та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 28.05.15. о 12-00.
Від позивача через Відділ документального документообігу господарського суду 287.05.15. надійшли витребувані судом документи.
В судовому засіданні 28.05.15. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 28.05.15. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов на подав.
Пунктами 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1754/15-г.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
27.06.13. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено Договір оренди нерухомого військового майна, розташованого в запорізькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - будівлю АДРЕСА_2, вартість якого визначена на 31.10.12. за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 46952,00 грн. (без ПДВ).
Відповідно до акту приймання-передачі військового майна від 17.06.15. вбачається, що позивачем було передано відповідачу майно, а останнім прийнято майно без заперечень та зауважень.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість з орендних платежів та суми земельного податку за період з 01.01.14. по 31.12.14. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення до суду з даним позовом склала: 4783,40 грн. - заборгованості з орендної плати, 1496,15 грн. - заборгованості з земельного податку, 143,50 грн. - штрафу.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, сторонами погоджено його строк з 27.06.13. по 24.06.16.
Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін Договору оренди визначається за погодженням сторін.
Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. 31.12.14. відповідачем подано заяву про дострокове розірвання Договору оренди.
Таким чином, дію Договору оренди за погодженням сторін.
Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого військового майна від 01.01.15., в зв'язку з достроковим розірвання Договору оренди, майно передано відповідачем позивачу та прийнято Орендодавцем без заперечень та зауважень.
Крім того, частиною 4 ст. 631 Цивільного кодексу України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, закінчення дії Договору не звільняє Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 від відповідальності за його порушення.
Приписами п. 3.1 Договору оренди встановлено, що орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (листопад 2012 р.) на рівні 650 грн., за результатами конкурсу з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.95., яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2012 р.) 586,31 грн.
Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди.
Пунктом 3.6 Договору оренди передбачено, що орендна плата у розмірі 100 % перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом здачі-приймання нежитлового приміщення від 17.06.15. до Договору оренди, належним чином завірена копія якого міститься у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.3 Договору оренди встановлено, що Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач у період з 01.01.14. по 31.12.14. виконував свої зобов'язання за Договором оренди в частині внесення орендних платежів частково в сумі 5263,50 грн., в зв'язку з чим у виникла заборгованість перед Орендодавцем по орендній платі в розмірі 4783,40 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за неналежне виконання умов Договору оренди в частині сплати орендних платежів за період з 01.01.14. по 31.12.14. становить 4783,40 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1496,50 грн. - компенсації за податок на землю, на якій знаходиться спірне орендоване приміщення.
Приписами п. 5.15 Договору оренди зазначено, що Орендар зобов'язується щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.
Відповідно до ст. 269.1.1 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є землекористувачі.
Згідно зі ст. 270.1.1 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач свій обов'язок по сплаті податку на землю, на якій розташовано орендоване майно, оплатив частково в розмірі 803,50 грн., сума в розмірі 1496,50 грн. залишилась несплачена відповідачем.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач суму податку на землю не оплатив, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума компенсації податку на землю в розмірі 1496,50 грн.
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи містяться двосторонньо підписані сторонами без заперечень та зауважень акти звірки заборгованості станом на 11.02.15. суми орендної плати в розмірі 4783,40 грн. та суми компенсації податку на землю в розмірі 1496,50 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.8 договору просить суд стягнути з відповідача 143,50 грн. - штрафу.
У п. 3.8 Договору оренди передбачено, що в разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума штрафу в розмірі 143,50 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів повної оплати заборгованості по орендній платі, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69118, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, 4, код ЄДРПОУ 07809992) 4783 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 40 коп. - основного боргу, 1496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 15 коп. - суми земельного податку, 143 (сто сорок три) грн. 50 коп. - штрафу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.06.15.
Суддя І.В. Давиденко