02.06.2015 Справа № 7/162
Суддя Боєва Олена Сергіївна,
розглянувши скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби України в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2012р. у справі № 7/162
за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (юр.адр.: 84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 11; адр. для лист.: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войніч, буд. 2)
до відповідача Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд. 177-А)
про стягнення суми 90 334 618,46 грн.
За участю представників:
Від позивача: Цацуліна Т.О. (дов № 181114-4/63 від 18.11.2014р.)
Від відповідача (заявника): не з'явився
Від ДВС: Іваниця О.О. (дов. № 3-14/4-1/1421 від 29.12.2014р.)
07.04.2015р. до господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби України в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2012р. у справі № 7/162. В скарзі заявник просить визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ЗВП № 41211546 від 12.12.2013р. на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162); скасувати постанову про арешт коштів боржника ЗВП № 41211546 від 12.12.2013р. на суму 392 819 005,25 грн. в межах накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162); зняти арешт з рахунків, відкритих КП «Компанія «Вода Донбасу» через відокремлені підрозділи в банківських установах в межах накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015р. скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 12.05.2015р. Ухвалою суду від 12.05.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги відкладено на 21.05.2015р., потім - на 02.06.2015р.
18.05.2015р. до господарського суду Запорізької області від Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи завірених належним чином копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 37677092 та про заміну в порядку ст. 25 ГПК України відповідача - Державної виконавчої служби України, на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Клопотання мотивовано тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015р. № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої системи юстиції» постановлено ліквідувати Держану виконавчу службу України, поклавши на Міністерство юстиції України завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Розглянувши дане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, у зв'язку з недоведеністю.
Так, згідно зі ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа припиняється в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Аналогічний припис містить ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України.
Заявником не надано доказів на підтвердження внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державної виконавчої служби України.
20.05.2015р. до господарського суду від відповідача (скаржника) надійшло уточнення до скарги (заява про зміну предмету скарги), згідно якої заявник просить визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015р., винесену в рамках ЗВП № 41211546 від 12.12.2013р. на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162); скасувати постанову про арешт коштів боржника від 02.02.2015р., винесену в рамках ЗВП № 41211546 від 12.12.2013р. на суму 392 819 005,25 грн. в частині накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162); зняти арешт з коштів на рахунках, відкритих КП «Компанія «Вода Донбасу» через відокремлені підрозділи в банківських установах в частині накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162).
У судовому засіданні 21.05.2015р. відповідач підтримав вказану заяву.
Суд, вивчивши доводи скаржника, викладені у вказаній заяві, дійшов до висновку, що по суті даною завою скаржник уточнив свої вимоги, викладені у скарзі, оскільки під час складання скарги у її прохальній частині допустив описку, зазначивши невірну дату постанови ДВС, а саме: замість - постанови від 02.02.2015р., зазначив - від 12.12.2013р. По змісту ж скарги мова йде саме про постанову від 02.02.2015р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, про можливість прийняття даної заяви до розгляду. Заява прийнята до розгляду.
У судове засідання 02.06.2015р. представник відповідача (скаржника) не з'явився, але у попередніх судових засіданнях представник Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" підтримав подану скаргу, з урахуванням уточнень, які надійшли до суду 20.05.2015р., зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання рішення господарського суду у справі № 7/162 від 20.11.2012р. відділом примусового виконання рішень ДВС України постановою від 30.05.2013р. за № 37677092 було відкрито виконавче провадження. 02.02.2015р. ДВС України винесена постанова про арешт коштів боржника у межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 від 12.12.2013р. на суму 392 819 005,25 грн., до якого входить наказ по справі № 7/162. Вказаною постановою було накладено арешт на всі рахунки, відкриті КП «Компанія «Вода Донбасу» через відокремлені підрозділи банківських установ. Вважає, що дії ДВС України при винесені постави про арешт коштів боржника порушують права боржника, гарантовані ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», а саме. По-перше, копія постанови від 02.02.2015р. про арешт коштів боржника взагалі не була направлена безпосередньо боржнику, копії постанов від 02.02.2015р. були направлені окремим відокремленим підрозділам та лише 10.02.2015р., тобто з порушенням строку, встановленого п. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». По-друге, органом стягнення неправомірно накладено арешт на рахунки, відкриті ВП виключно для виплати заробітної плати, що унеможливлює виплату заробітної плати працівникам підприємства. Просить на підставі ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст.ст. 97, 115 КЗпП України, ст.ст. 6, 57, 82 Закону України «Про виконавче провадження» скаргу задовольнити.
Представник ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" проти скарги заперечив з підстав, вкладених у запереченні на скаргу, яке надійшло до суду 08.05.2015р., зазначивши, зокрема, про наступне. По-перше, порушення порядку надсилання постанови стороні може бути підставою для визнання незаконними дій або бездіяльності державного виконавця з їх направлення, однак боржник зазначені вимоги у прохальній частині своєї скарги не зазначив. По-друге, доводи скаржника про накладення арешту на всі його рахунки не підтверджені документально. Боржником не надано доказів відсутності у нього інших рахунків, ніж ті, що зазначені у постанові про арешт. По-третє, ані в КЗпП України, ані в іншому нормативно-правовому акті немає заборони на накладення арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати. Доводи ж скаржника про те, що рахунки, зазначені у скарзі, використовуються виключно для виплати заробітної плати, останнім не доведені. Вважає, що скарга відповідача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Представник ДВС проти скарги заперечив з підстав, викладених у запереченні та додатковому поясненні, які надійшли до суду 20.05.2015р. та 02.06.2015р., зазначивши, зокрема, про наступне. ДВС, керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено підстави та порядок накладення арешту та вилучення майна боржника, та ст. 65 цього Закону, якою визначено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, з метою реального виконання рішення, виніс постанову від 02.02.2015р. (в рамках зведеного виконавчого провадження) про арешт коштів боржника ЗВП № 41211546 у межах суми 392 819 005,25 грн. Протягом листопада 2014р. - березня 2015р. з рахунків боржника списано 214346,98 грн., які відповідно до ст.ст. 43, 44, 45 Закону перераховано за зведеним виконавчим провадженням ЗВП № 41211546. Залишок заборгованості за ВП 37677092 з виконання наказу господарського суду Донецької області № 7/162 від 04.12.2012р. становить 45645054,34 грн. (з них, 36608163,89 грн. - залишок боргу за виконавчим документом, 9036890,45 грн. - виконавчий збір). Просить у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши представників відповідача (скаржника), позивача та Держаної виконавчої служби України, вивчивши представлені матеріали, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 7/162 від 20.11.2012р. позовні вимоги ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" задоволено частково. Стягнуто з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 53 760 740, 58 грн., - 3% річних нарахованих на суму боргу - 560 654, 64 грн., інфляційні нараховані на суму боргу - 557 058, 45 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду - 4 046 830, 04 грн., інфляційні нараховані за невиконання рішень суду - 26 853 820, 64 грн., пеню нараховану на спірну заборгованість - 2 317 372, 42 грн.; пеню, нараховану за невиконання інших рішень суду - 2 238 141, 69 грн.; державне мито в сумі 23 773, 28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220, 02 грн.; витрати за проведення судової експертизи в сумі 10 292, 71 грн.
04.12.2012р. на виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2012р. у справі № 7/162 було видано відповідний наказ.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП № 37677092 від 16.04.2013р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.12.2012р. № 7/162. Боржнику надано строк протягом семи днів з моменту винесення (отримання) постанови для самостійного виконання рішення.
12.12.2013р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 37677092 до зведеного виконавчого провадження № 41211546, яке веде Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.
02.02.2015р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ЗВП № 41211546 про арешт коштів боржника. За якою на виконання рішень суду, зокрема, рішення суду у справі № 7/162 (наказу № 7/162 від 04.12.2012р.) накладено арешт на кошти у межах суми 392 819 005,25 грн., що містяться на рахунках (рахунки перелічені в постанові) у банках: АТ «Сбербанк Росії», Філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ПАТ «ПУМБ», ПАТ «Альфа-Банк», окрім рахунків захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет на 2015рік», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та інших соцільних рахунків, що належать Донецькому регіональному виробничому управлінню КП "Компанія "Вода Донбасу".
Процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено ст. 121-2 ГПК України та ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", а також ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» - в частині оскарження постанов про арешт коштів чи майна боржника.
Так, виходячи з приписів ст. 121-2 ГПК України господарський суд розглядає скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Органи державної виконавчої служби здійснюють виконавче провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Із змісту ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 57 зазначеного Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
В силу ж приписів ч.ч. 3,4 ст. 65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом: кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), отримані від замовників морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення або від замовників ремонту, модернізації морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, а також кошти у вигляді кредитів, які зазначені підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден, а також на виготовлення або ремонт суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, що перебувають на окремих рахунках зазначених підприємств.
Тобто положеннями ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи та обмеження звернення такого стягнення, а саме: зазначено, які саме кошти не підлягають стягненню в порядку встановленому цим Законом.
Так, керуючись ст.ст. 59, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та ст.ст. 5, 11, 28, 52, 57, 65 Закону України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення реального виконання рішення, 02.02.2015р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову ЗВП № 41211546 про арешт коштів боржника.
Доводи скаржника про те, що арешт накладений на всі його рахунки, які відкриті виключно для виплати заробітної плати, є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 11, ч. 4 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може накласти арешт та звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Ані в Кодексі законів про працю України, ані в іншому нормативно-правовому акті немає заборони на накладення арешту на рахунки, відкриті для виплати заробітної плати.
Заборони на накладення арешту на рахунки містяться лише у Бюджетному кодексі України, Законі України «Про державний бюджет України на 2015 рік», Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», однак положення цих нормативно-правових актів не стосуються виплати заробітної плати.
Отже, дії державного виконавця відповідають вищевказаним положенням Закону України «Про виконавче провадження».
Також слід зазначити, що скаржником не надано належних доказів на підтвердження доводів про те, що рахунки, зазначені скарзі, використовуються виключно для виплати заробітної плати. Так, згідно копії банківських виписок по рахункам, наданих заявником (боржником), вони здійснені вибірково, лише на певні дати. Крім того, з них вбачається, що кошти на цих рахунках боржник використовував також і на інші цілі, не пов'язані з виплатою заробітної плати, у тому числі, на оплату земельного податку, оплату за оренду, за експлуатаційні послуги тощо.
Більш того, слід зазначити, що постанова про арешт коштів боржника від 02.02.2015р. була винесена саме в рамках зведеного виконавчого провадження у межах загальної суми заборгованості в розмірі 392819005,25 грн. Скасування постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015р. частково, а саме: в частині накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162), прив'язавши рахунки зазначені у скарзі саме до рішення у справі № 7/162, не є можливим, оскільки арешт накладено на кошти, які містяться на рахунках у банках, з метою забезпечення реального виконання усіх рішень судів у межах зведеного виконавчого провадження.
До того ж, як свідчать матеріали справи залишок заборгованості за ВП 37677092 з виконання наказу господарського суду Донецької області № 7/162 від 04.12.2012р. становить 45645054,34 грн. (з них, 36608163,89 грн. - залишок боргу за виконавчим документом, 9036890,45 грн. - виконавчий збір).
Доводи скаржника про порушення строків та порядку надсилання постанови про арешт коштів на адресу боржника є також необґрунтованими, оскільки порушення порядку надсилання її сторонам не є підставою для визнання постанови незаконною.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 02.02.2015р. ЗВП № 41211546 про арешт коштів боржника є правомірною, суд не вбачає в діяннях державного виконавця порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження".
Скарга Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2012р. у справі № 7/162, а саме: щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 02.02.2015р. ЗВП № 41211546, в частині накладення арешту по ВП № 37677092 (справа 7/162), задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 25, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, шляхом заміни Державної виконавчої служби України на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, - відмовити.
В задоволенні скарги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби України в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2012р. у справі № 7/162, - відмовити.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Державній виконавчій службі України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Суддя О.С. Боєва