Провадження 22-ц/774/5994/13
Справа № 403/12911/12 Головуючий в 1 інстанції - Шевцова Т.В.
Категорія - 25 Доповідач - Кочкова Н.О.
27 травня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кочкової Н.О.,
суддів - Слоквенка Г.П., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Надтоці А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал-Страхування" про відшкодування збитків від несвоєчасної виплати страхового відшкодування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2012 року,
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування збитків від несвоєчасної виплати страхового відшкодування - відмовлено (а.с. 111-113).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог (а.с. 118-121).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір №CL-301/096/2008, відповідно до умов якого, банк надав позивачу кредит у розмірі 30 450,10 доларів США строком до 04 березня 2014 року з цільовим використанням - купівля автомобіля "Volkswagen Jetta" у ТОВ "Автоцентр Україна". В цей же день 04 березня 2008 року між ОСОБА_1, ЗАТ "ОТП Банк" та СК "Арсенал-Днепр" укладено договір страхування наземного транспорту № 301/08-Тз строком на 6 років з загальною страховою сумою в розмірі 153 975 грн., при цьому розмір умовної франшизи в разі повної загибелі автомобіля складає 7698,75 грн., (5% від страхової суми, вказаної в п.3.1 цього Договору). Основною умовою кредитного договору №CL-3 01/096/2008 було надання ЗАТ "ОТП Банк" договору страхування автомобіля від ризиків втрати, пошкодження, крадіжки, протиправних дій третіх осіб, дорожньо-транспортних пригод (повне КАСКО) на суму 100% від загальної вартості автомобіля. Відповідно до п. 5.3. договору страхування, позивач 04 березня 2008 року сплатив відповідачу страховий платіж у розмірі 8 484,02 грн.
05 листопада 2008 року через ДТП настав страховий випадок, 05 березня 2009 року ЗАТ СК "Арсенал-Днепр" складено страховий акт на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 05 березня 2009 року. У відповідності до платіжного доручення 10 березня 2009 року відповідачем було перераховано вигодо набувачу ЗАТ "ОТП Банк" страхове відшкодування у сумі 95436,89 грн. згідно розрахунку суми страхового відшкодування від 24 грудня 2008 року.
Відповідно до статуту, Приватне акціонерне товариство "Арсенал-Страхування" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал-Днепр".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що жодних порушень укладеного між сторонами договору страхування не встановлено, оскільки 06 листопада 2008 року позивач повідомив про настання страхового випадку страхову компанію, а заяву про виплату страхового відшкодування у встановленій формі з відповідними додатками подав 05 березня 2009 року, в той же день було складено страховий акт та 10 березня 2009 року сплачено страхове відшкодування вигодонабувачу.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки згідно ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Так, п. 7.2.1., 7.1.3 страхувальник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити страхові платежі, а страховик при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строки згідно розділом 10 Договору, п.п. 10.1, 10.3 договору страхування встановлено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором страхування на підставі письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) і страхового акту, який складається Страховиком протягом десяти робочих днів, починаючі з моменту отримання письмової заяви страхувальника та документів згідно з розділом 9 Договору.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 заяву про виплату страхового відшкодування у встановленій формі з відповідними додатками надав страховику 06 листопада 2008 року, - спростовується матеріалами справи, із яких вбачається, що 06 листопада 2008 року ОСОБА_1 надав страховику повідомлення про настання страхового випадку (а.с.100), а заяву про виплату страхового відшкодування у встановленій формі з відповідними додатками подав 05 березня 2009 року, що підтверджується його власним підписом (а.с.108).
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до цитування норм матеріального і процесуального права і не являються суттєвими, оскільки не свідчать про незаконність рішення суду.
Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст.. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ВІДХИЛИТИ.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: