194/311/15-к
09.06.2015
26 травня 2015 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Юр'ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження №12014040400000785, внесене в ЄРДР 03.12.2014 року та кримінальне провадження №12015040400000094 внесене в ЄРДР 17.02.2015 року, які ухвалою судді були об'єднані в одне провадження, за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився та проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, засудженого:
- 06 червня 2011 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 296, ст. 70 КК України до арешту на строк 45 діб,
- 28 вересня 2011 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до арешту на строк 5 місяців,
- 12 березня 2012 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
- 09 квітня 2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці,
- 12 червня 2013 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч.1 ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяця. Звільненого 29 серпня 2014 року ухвалою Бердянського міського суду Запорізької області від 21 серпня 2014 року на підставі ст. 2 Закону України “Про амністію у 2014 році”,
- 05.02.2015 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , маючи умисел на крадіжку чужого майна, в період часу з 21 години 04 лютого 2015 року до 09 години 05 лютого 2015 року, прибув до домоволодіння АДРЕСА_2 , де через незачинену кватирку вікна проник до веранди будинку, звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав бензопилу марки «Партнер» моделі 351, вартістю 3763,20 гривні, яка є власністю ОСОБА_5 , спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3763,20 гривні.
Окрім цього, 13.02.2015 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, тобто в робочий час, знаходячись в торгівельному залі магазину «Сокіл», що належить ФОП ОСОБА_6 і розташований по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , помітивши, що продавці магазину відволіклися, побачив гроші (виручку магазину), які знаходилися в шухляді столу, який розміщувався за прилавком і вирішив таємно їх викрасти.
Реалізуючи виникший умисел, спрямований на крадіжку чужого майна, ОСОБА_4 , вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаться таємними, умисно, з корисливих мотивів, таємно, діючи повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, перехилився через прилавок і відчинивши шухляду, дістав з неї картонну коробку в якій знаходилися гроші, однак у цей момент був помічений продавцем магазину, яка вимагала припинити вчинення крадіжки. Усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними, однак не бажаючи відмовлятися від свого наміру викрасти чуже майно, ОСОБА_4 , нехтуючи вимогою припинити крадіжку, вибіг з магазину з грошима, тим самим відкрито викравши чуже майно, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1822 гривні.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та надав покази про те, що:
- в період часу з 21 години 04 лютого 2015 року до 09 години 05 лютого 2015 року прибув до домоволодіння по АДРЕСА_2 , де через відчинену кватирку вікна проник до веранди будинку, звідки таємно викрав бензопилу;
- 13.02.2015 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись в торгівельному залі магазину «Сокіл», по вул. Харківській, 13 в м. Тернівці Дніпропетровської області, намагався таємно викрасти гроші (виручку магазину). Будучи викритим працівником магазину і нехтуючи його вимогою припинити вчинення злочину, від задуманого не відмовився і відкрито викрав це майно.
Час, місце, мотив, інші обставини вчинення кримінальних правопорушень, обсяг та вартість викраденого, викладені вище, обвинувачений не спростовував.
Учасники судового провадження не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочинів, викладених вище, їх не оспорювали.
Зізнавальні свідчення ОСОБА_4 суд знаходить відповідаючими об'єктивним обставинам вчинення кримінального правопорушення, вони надані послідовно, несуперечливо. Суд вважає їх допустимими. Сумнівів у правдивості показів ОСОБА_4 у суду не виникає.
Беручи до уваги викладене, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, з урахуванням позитивної думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення злочину, оскільки вони ніким не оспорюються.
З урахуванням зазначеного вище, суд вважає, що винність ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло; у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно доведена, вчинене ОСОБА_4 підлягає кваліфікації за ч.3 185; ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно.
Обираючи покарання для ОСОБА_4 , суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив злочини, які згідно ст.12 КК України, є тяжкими, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає активне сприяння розкриттю злочинів, обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд виходить не лише з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а й із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Враховуючи зазначене, суд, приймаючи рішення про призначення покарання бере до уваги, що обвинуваченим загалом вчинено 2 епізоди злочинної діяльності; злочини було вчинено протягом короткого по тривалості періоду між датами звільнення з місць позбавлення волі і взяття під варту (менше 5 місяців); значну загальну вартість викраденого обвинуваченим майна - 5585 гривень; будучи викритим у спробі вчинити крадіжку, від свого наміру не відмовився, а вчинив відкрите викрадення чужого майна, що в своїй сукупності позбавляє суд можливості застосувати до ОСОБА_4 норми ст.ст. 69, 75 КК України.
Разом з цим, судом враховується молодий вік обвинуваченого (22 роки), у зв'язку з чим, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей - мінімальне та наближене до мінімального.
Призначення такого покарання, на думку суду, сприятиме реалізації мети кримінального покарання, а саме - виправленню засудженого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Цивільні позови не заявлено.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки два місяці.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 року більш суворим, призначеним за цим вироком (за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України) у виді позбавлення волі на три роки два місяці.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 71 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_4 за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком (за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України) невідбутої частини покарання призначеного йому на підставі ст. 70 ч. 4 КК України (за злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України та злочин за котрий він був засуджений вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 року), у виді позбавлення волі на строк чотири роки один місяць.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з 13.02.2015 року.
Речові докази:
· ксерокопії документів на телевізори - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
· бензопилу марки «Партнер» моделі 351, передану потерпілій ОСОБА_5 - залишити їй як власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою з моменту вручення йому копії вироку, може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області.
Копію вироку вручити негайно прокурору, обвинуваченому.
Суддя: ОСОБА_7