Справа № 0438/457/2012
Провадження № 2/0438/113/2012
"07" лютого 2012 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Омелюх В.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на ? частину житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки.
Позовна заява не відповідає вимогам ч.2 ст. 119 ЦПК України, а саме:
п.3, 5 - в частині зазначення змісту позовних вимог та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, а саме:
- позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на частину садиби до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, проте ні з позовної заяви, ні з доданих до неї доказів не вбачається з яких підстав зазначені особи вказані позивачем як відповідачі у справі;
- позивачкою заявлено позов з підстав виникнення у неї права власності на ? частину садиби внаслідок спільної праці членів сім'ї відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про власність”та ч.4 ст.368 ЦК України 2003 року. При цьому в позовні заяві взагалі не зазначено обставини придбання спірного майна відповідно до періоду здійснення будівництва кожної зі споруд, на ? частину яких заявляє позивачка свої права, як і не зазначено коли, ким та за рахунок чиїх коштів та праці ці спірні будівлі було збудовано;
- не зазначено на чиїй земельній ділянці та за яким цільовим призначенням такої земельної ділянки було здійснено будівництво, та чи здійснювалось будівництво спірного нерухомого майна за рішенням сільської ради з отриманням відповідних дозволів, будівельного паспорту та інше;
- в разі здійснення самочинного будівництва, з яких визначених законом підстав позивачка ставить питання щодо визнання за нею права власності на самочинно збудоване майно, будівництво якого здійснено на земельній ділянці, яка належить на праві власності іншій особі;
- не зазначено визначені законом підстави, щодо виникнення у позивачки права власності на ? частину автомобілю ВАЗ-21011, 1980 року випуску оформленого на ОСОБА_5 до моменту спірного проживання з позивачкою ОСОБА_1;
- не зазначено чи відкривався спадок на майно померлого ОСОБА_5, та коло осіб, які прийняли спадок;
- не зазначено відповідно до приписів ст.74 СК України чи перебував на день смерті ОСОБА_5, як і ОСОБА_1 в зареєстрованому шлюбі з іншими особами.
п.4 - при визначенні ціни позову, вартість майна на яке позивачка прохає визнати за нею право власності не включена вартість автомобіля ВАЗ-21011, 1980 року випуску, на ? частину якого заявлено позов, як не додано і будь-яких доказів вартості цього майна, а відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір”в цій частині позовні вимоги не оплачено судовим збором.
п.6 - не зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, викладену в позовній заяві, в тому числі тих, що зазначені в ухвалі суду як підстави залишення позову без руху, та належності на праві власності як земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул.Осипенко,4а в с.Ленінське Солонянського району Дніпропетровської області, та і збудованого на ній нерухомого майна, що належить ОСОБА_5
З урахуванням викладеного, позовна заява повинна бути залишена без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121, 208, 210 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки, залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали, роз'яснивши, що якщо недоліки не будуть усунені в установлений строк, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: