Ухвала від 17.01.2012 по справі 2-34/11

Справа № 2-34/11

Провадження № 2/438/6/12

Ухвала

Іменем України

"17" січня 2012 р.Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої -судді Омелюх В.М.

при секретарі - Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК”до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, при цьому на обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 15 листопада 2007 року з відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2358/507 С про надання останній споживчого кредиту в сумі 20000,00 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 33% річних зі строком повернення кредиту до 12 липня 2010 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти в сумі 20000,00 гривень, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка, повернути отримані кредитні кошти і своєчасно сплачувати кредит і відсотки за користування кредитом, а у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач має право вимагати дострокового розірвання договору та сплати всієї суми кредиту, відсотків та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення. Відповідачем несвоєчасно та не у повному обсязі виконувались взяті зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 03 вересня 2010 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 14441 гривня 81 копійка, по відсотках в сумі 8160 гривень 10 копійок та нарахована пеня за несвоєчасну сплату платежів по кредиту та відсотках в сумі 3257 гривень 64 копійки, а всього -25859 гривень 55 копійок.

Виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором забезпечувалось укладеним 15 листопада 2007 року договором поруки №2358 С з відповідачем ОСОБА_3, відповідно до умов якого він як поручитель зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно з позичальником ОСОБА_1 у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання за кредитним договором №2358/507 С від 15 листопада 2007 року.

Відповідачі не виконали взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними, в зв'язку з чим їм направлялась письмова вимога про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором, у відповідь на які кредит не було сплачено, в зв'язку з чим вони змушені звернутися з позовом до суду.

За клопотання відповідачів та їх представника 17 березня 2011 року у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

27 жовтня 2011 року цивільна справа надійшла до Солонянського районного суду Дніпропетровської області з висновком №1161/1162-11 комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів від 09 вересня 2011 року.

В судовому засіданні представник відповідачів -ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримала подану до суду 21 грудня 2011 року письмову заяву про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, проведення якої прохали доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, зазначивши на обґрунтування заяви, що висновок комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів №1161/1162-11 від 09 вересня 2011 року Дніпропетровського НДІСЕ є недостовірним, необґрунтованим, суперечить матеріалам справи, викликає сумнів в його правильності в зв'язку з тим, що її проведення здійснено в супереч вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, так як при проведенні експертизи в супереч визначених ухвалою суду питань, які були поставлені на вирішення експертів, експертами було проведено дослідження не виключно оригіналів документів, які підлягали дослідженню, а і їх копії, в тому числі копій заяв на переказ готівки в зв'язку з ненаданням позивачем їх оригіналів, при цьому експерти вийшли за межі поставлених судом питань та об'єктів дослідження, дослідивши докази, які не визначались ухвалою суду як об'єкт дослідження та які виходять за межі предмету спору в частині визначення належності підписів під досліджуваними документами не відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, а іншим особам -ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не були учасниками процесу і експериментальні зразки підписів та почерку яких по даній справі для проведення експертизи не відбирались судом та не надавались експертам, але експертами було використано вільні експериментальні зразки підпису цих осіб з інших цивільних справ, які перебували у них в роботі одночасно зі справою №2-34/11, чим порушили процесуальні права як осіб, які не залучені до участі у справі, так і відповідача у справі ОСОБА_6, а зазначене викликає сумнів щодо їх неупередженості під час проведення експертизи та їх кваліфікації, оскільки у висновку відсутня інформація про внесення до Державного реєстру атестованих судових експертів відомостей про судових експертів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, якими проведено експертизу лише з урахуванням витребуваних ними вільних зразків підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_9 виходячи з часу їх виконання без врахування тих обставин, що такі зразки мають відповідати об'єкту, який досліджується, і за формою та видом документа, а експериментальні зразки підписів ОСОБА_1, ОСОБА_2 виконані один за одним на цілому аркуші паперу без їх зміни, а вільні зразки підпису відповідачів витребувано в недостатній кількості, в тому числі їх надано відповідачкою ОСОБА_1 лише на 4 документах, а ОСОБА_2 - на 9, в той час як для повного та об'єктивного дослідження необхідно не менше 15 аркушів, при цьому експерт зразки підпису та почерку відповідачів у належному та достатньому стані не витребував в суді, що спричинило неповноту дослідження по поставлених в ухвалі суду питаннях з урахуванням відсутності необхідної кількості вільних, умовно вільних та експериментальних зразків почерку відповідачів, а сам висновок не містить необхідних відомостей та реквізитів, які вимагаються до висновку експерта.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, заперечував проти задоволення клопотання відповідачів та їх представника про призначення повторної експертизи, оскільки вважав, що зазначені в заяви підстави проведення повторної судової експертизи обґрунтовуються лише на невідповідності проведеної судової експертизи методичним рекомендаціям щодо проведення даного виду судових експертиз, які не є нормативними актами, що регулюють проведення судових експертиз і є обов'язковими для виконання, в той час як висновок відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, а експерти попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, при причини своєї неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим суд вважає можливим розгляд клопотання представника відповідачів у відсутність відповідачів, оскільки їх інтереси в судовому засіданні представляє представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що клопотання представника відповідачів про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає, оскільки відсутні визначені ст.150 ЦПК України підстави для призначення повторної експертизи, а заява подана без врахування положень ч.2 ст.147 ЦПК України про те, що суд за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, може запропонувати експертові дати пояснення щодо його висновку та з урахування тих обставин, що висновок є одним із видів доказів, якими сторони можуть обґрунтовувати обставини заявленого позову чи заперечень проти позову, при цьому висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюються судом за правилами, встановленими ст.212 ЦПК України, відповідно до якої жоден доказ для суду не має наперед встановленого значення, а докази підлягають оцінці судом в їх сукупності.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст.57,143-147,150,168,209-210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: суддя