04 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1525/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
представника позивача - Фищука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полум'я Кремінь" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
12 травня 2015 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полум'я Кремінь" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16180,00 грн та пені у розмірі 323,60 грн
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач порушив вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не подавав.
Розглянувши подані позивачем документи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875 (далі - Закон № 875) (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин), для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 зазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що 27.02.2015 відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві в цей період становила 20 осіб (а.с.4).
На виконання приписів статті 19 Закону № 875 відповідачем самостійно обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робоче місце при середньообліковій кількості штатних працівників від 8 до 25 осіб.
Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за формою №3-ПН у 2014 році не подавав, що підтверджується листом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості № 1360 від 28.04.2015 (а.с.12).
Докази самостійного пошуку відповідачем інвалідів для працевлаштування на виконання нормативу, встановленого Законом, матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, відповідач до 15.04.2015 (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вищевказаного Закону - до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати, яка згідно із звітом від 27.02.2015, становить 16180,00 грн (а.с.4).
В добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені.
Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої за повну суму недоїмки за весь її строк.
У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій до встановленої законом дати позивачем правомірно нараховано пеню у розмірі 323,60 грн.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16180,00 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 323,60 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полум'я Кремінь" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полум'я Кремінь" (ідентифікаційний код 33357300) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31212230700008 в ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач УДКСУ в м. Кременчук, код 37965850, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції в розмірі 16180 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 (нуль) копійок та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 323 (триста двадцять три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 09 червня 2015 року.
Суддя О.В. Гіглава