03 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1455/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
05 травня 2015 року Лохвицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області /надалі - позивач; Лохвицька ОДПІ/ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 /надалі - відповідач/ про стягнення податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 3711 грн. 67 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 3711 грн. 67 коп., що виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого грошового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню від 30.06.2014 № 3173-15.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази того, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 25/, відповідачем не надано до суду письмових заперечень проти позову у строк, встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 18.05.2015.
03.06.2015 відповідачем подано до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю отримання відповіді на запит до Держземагенства у Полтавській області з питання розміру грошової оцінки земельної ділянки /а.с. 33/.
Однак, відповідачем не надано до суду як доказів звернення із запитом до Держземагенства у Полтавській області, так і доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідача у судове засідання.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Судом встановлено, що 05.04.2004 між ОСОБА_1 (покупець) та Лохвицькою міською Радою Полтавської області (продавець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який зареєстрований в реєстрі за № 625, та за умовами якого продавець на підставі рішення 12-ї сесії 4 скликання Лохвицької міської ради від 25.12.2003 року передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: місто Лохвиця, Полтавської області, вулиця Гоголя, 4, загальною площею 1027 кв. метрів /а.с. 10-11/.
Відповідно до підпункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України /в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок /ст. 271 Податкового кодексу України/.
Згідно підпункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно листа відділу Держземагенства у Лохвицькому районі Полтавської області від 22.05.2013 вих. № 950-001-07/930 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, становить 371907 грн. 51 коп. /а.с. 9/.
Таким чином, розмір земельного податку за земельну ділянку, що належить ОСОБА_1, становить 3719 грн. 08 коп. (371907 грн. 51 коп. х 1%).
Підпунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
30.06.2014 Лохвицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 3173-15, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" у розмірі 3719 грн. 08 коп. /а.с. 12/.
Вказане податкове-повідомлення рішення № 3173-15 від 30.06.2014 надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручене відповідачу 02.10.2014, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 12/.
Із пояснень позивача в позовній заяві встановлено, що податкове-повідомлення рішення № 3173-15 від 30.06.2014 в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося. Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення суду не надано.
Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до положень пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Матеріалами справи підтверджено, що Лохвицькою ОДПІ зараховано у рахунок погашення податкового боргу відповідача по земельному податку з фізичних осіб переплату в розмірі 7 грн. 41 коп. /а.с. 29/.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 3711 грн. 67 коп., що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 28-29/.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
04.12.2014 Лохвицькою ОДПІ винесено податкову вимогу форми "Ф" № 764-25 на суму 3711 грн. 67 коп. /а.с. 30/, яка отримана відповідачем 27.01.2015, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 31/.
Доказів оскарження відповідачем вказаної податкової вимоги до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності винесення податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги не може бути предметом доказування, оскільки вказані рішення суб'єкта владних повноважень не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 3711 грн. 67 коп. (три тисячі сімсот одинадцять гривень шістдесят сім копійок) на бюджетний рахунок № 33213813700240, відкритий в ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 18010700, отримувач: місцевий бюджет Лохвицької міської ради, код отримувача 37953557. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 08 червня 2015 року.
Суддя С.С. Сич