йСправа № 304/274/15-к Провадження № 1-кп/304/46/2015
02 червня 2015 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12015070130000005 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Урицький Костанайської області Республіки Казахстан, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, непрацюючого, перебуває у цивільному шлюбі, громадянина України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України, -
01 січня 2015 року о 02.30 год. обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_6 , під час конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин із сім'єю ОСОБА_7 , тримаючи в руці лопату, умисно наніс нею ОСОБА_8 один удар в область голови, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого депресійного перелому лівої тім'яної кістки, забою головного мозку середнього ступеня важкості, які згідно висновку експерта відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя в момент їх заподіяння, за що кримінальна відповідальність передбачена ст. 121 ч. 1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що в ніч з 31 грудня на 01 січня він зустрічав Новий рік в будинку своїх родичів по АДРЕСА_1 . Близько 02.30 год. в будинок прийшов ОСОБА_9 зі своїми братами і тоді між ними виникла суперечка, яка переросла у бійку та через декілька хвилин перенеслася на подвір'я будинку. В ході бійки, отримавши декілька ударів, він перелякавшись, щоб його не били знову, вхопив у руки лопату та наніс нею удар по голові ОСОБА_8 . Бійка закінчилася аж коли вже приїхали працівники швидкої допомоги. Просить суворо його не карати, оскільки відшкодував шкоду потерпілому та примирився з ним.
Враховуючи, що такі фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а учасники судового розгляду правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України обмежується визнавальними показами обвинуваченого, а дослідження решти доказів вважає недоцільним.
З урахуванням обсягу доказів, які досліджувалися у судовому засіданні, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
Як особа ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується негативно.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.
З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, обвинуваченому ОСОБА_5 для його виправлення і попередження нових злочинів достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції статті, за якою кваліфіковано його дії.
Разом з цим, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України, а тому ОСОБА_5 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту закінчився 15 квітня 2015 року.
Питання речових доказів вирішуватиметься в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. 368 КПК України, с у д, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ по справі, а саме лопату, яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Перечинського РВ (з обслуговування Перечинського та Великоберезнянського районів) УМВС України в Закарпатській області - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду сторони кримінального провадження можуть отримати в Перечинському районному суді Закарпатської області в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 376 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1