Справа № 265/3611/15-ц
Провадження № 2-н/265/267/15
08 червня 2015 року місто Маріуполь
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, ознайомившись із заявою Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі КП «МВУ ВКГ») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за користування послугами водопостачання та водовідведення, -
05 червня 2015 року заявник - КП «МВУ ВКГ» в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 звернулась із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованості за користування послугами водопостачання та водовідведення у розмірі 4039,90 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 121,80 гривня.
Статтею 96 ЦПК України встановлено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, серед яких вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Ознайомившись з заявою та додатками до неї суддя вбачає в них спір про право, виходячи з наступного.
За положеннями п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
З наданих суду документів, а саме розрахунку заборгованості, суд вбачає, що заявником пропущено строк позовної давності, що не може бути вирішено у наказному провадженні.
З огляду на викладене, із заяви та доданих до неї документів суддя вбачає спір про право, що за положеннями п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 100 ЦПК України, суддя, -
У прийнятті заяви Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі КП «МВУ ВКГ») про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за користування послугами водопостачання та водовідведення - відмовити.
Роз"яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п"яти днів з дня отримання її копії.
Суддя ___________Шиян В.В.