02 червня 2015 р.Справа № 820/456/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. по справі № 820/456/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ"
до Головного управління ДФС у Харківській області , Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання незаконним та скасування наказу і рішення,
20 квітня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ" до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання незаконним та скасування наказу і рішення - відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ" у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на ненадання судом належної правової оцінки обставинам справи та порушення матеріального права. Вказує, що наказ від 13.01.2015 року №6 "Про організацію проведення фактичних перевірок" в частині проведення перевірки відносно підприємства позивача складений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема не містить посилань на допущені позивачем як платником податків конкретні порушення, на період, що має перевірятись. Інформаційний лист Державної фіскальної служби України не може вважатись підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ", оскільки не вказує на зв'язок між ризиковими підприємствами та позивачем.
Відповідачі письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. У відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що на адресу Головного управління Міндоходів у Харківській області надійшов лист Державної фіскальної служби України про організацію та проведення перевірок, яким, зокрема, зобов'язано податкові органи організувати та провести фактичні перевірки ризикових покупців та їх контрагентів згідно додатку 1, під час яких дослідити операції продажу скетч-карток за готівку з використанням/ без використання РРО (а.с. 32-34).
13 січня 2015 року на підставі зазначеного листа Державної фіскальної служби України Головним управлінням Міндоходів у Харківській області було прийнято наказ № 6 "Про організацію проведення фактичних перевірок", яким наказано Відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту провести фактичні перевірки платників податків згідно з переліком (в тому числі і ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ") і тривалістю у відповідності до п.82.3 ст. 82 Податкового кодексу України (а.с.36-37).
16 січня 2015 року службовими особами ГУ Міндоходів у Харківській області здійснено вихід на перевірку ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС СИСТЕМИ", пред'явлено представнику суб'єкта господарювання направлення та наказ на проведення фактичної перевірки, які останній відмовився отримувати, про що складено Акт №1/223/38397793 (а.с.48).
17 січня 2015 року Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ", що перебуває за адресою м. Харків, вул. Маршала Жукова, коло тролейбусу №1 (кіоск) (а.с.43)
ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ", не погодившись із наказом від 13.01.2015 року №6 та рішенням від 17.01.2015 року звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що спірні наказ та рішення прийняті відповідачами в межах повноважень, відповідають за своїми формою та змістом вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.80.1 та п.п.80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про інформацію", податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Згідно з п. 63.12 ст. 63 Податкового кодексу України інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
Таким чином, лист Державної фіскальної служби України (а.с.60-62), отриманий ГУ Міндоходів у Харківській області за наслідками аналізу наявної податкової інформації є належною в розумінні п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України підставою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки підприємства позивача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірний наказ від 13.01.2015 року №6 прийнятий ГУ Міндоходів у Харківській області за наявності правових підстав, у межах повноважень та в порядку, встановленому чинним законодавством, а отже підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Отже, вказана норма передбачає дві обставини, за наявності яких може бути застосований арешт майна платника податків: 1) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; 2) платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Податкового кодексу України.
За правилами, передбаченими п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, встановлених у цій нормі документів.
Абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзаців 7 - 8 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Таким чином, приписи пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України поширюються на випадки застосування арешту майна платника податків у разі: або відмови від проведення документальної перевірки, або недопуску до перевірки будь-якого виду, якщо для такої перевірки передбачено застосування процедури допуску.
Отже, арешт активів можна застосувати як за відмови від допуску до документальної перевірки, так і в разі відмови від допуску до іншого виду перевірки, зокрема фактичної перевірки.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з направленнями та наказом про проведення перевірки представник за довіреністю ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС СИСТЕМИ" ознайомлена не була у зв'язку з власною відмовою, про що складено акт, та що і стало підставою для звернення про застосування адміністративного арешту майна товариства.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що направлення та наказ на проведення перевірки містять всі необхідні реквізити, рішення в.о. начальника контролюючого органу про застосування повного адміністративного арешту майна ТОВ "СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ" є правомірним.
Посилання позивача у апеляційній скарзі на невідповідність наказу від 13.01.2015 року №6 "Про організацію проведення фактичних перевірок" нормам чинного законодавства, зокрема відсутність посилань на допущені позивачем як платником податків конкретні порушення, а також на період, що має перевірятись, колегія суддів вважає безпідставними.
Норма ст. 81 Податкового кодексу України, яка регламентує умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, встановлює вимоги до змісту направлення на проведення перевірку, яке зокрема має містити дату видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дату початку та тривалість перевірки, посаду та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. З копії направлення на перевірку №100 (а.с.38) не вбачається порушень зазначених вимог, контролюючим органом зазначено всі необхідні реквізити.
Натомість чинне податкове законодавством не містить вимог щодо змісту наказу на проведення фактичної перевірки, отже підстави вважати наказ від 13.01.2015 року №6 таким, що складений з порушенням вимог, передбачених статтею 81 ПК України відсутні.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " СУЧАСНІ БІЗНЕС-СИСТЕМИ" - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. по справі № 820/456/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Спаскін О.А. Любчич Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 08.06.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.