02 червня 2015 р.Справа № 631/407/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області на постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 22.04.2015р. по справі № 631/407/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
22 квітня 2015 року постановою Нововодолазького районного суду Харківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області по відмові ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними.
Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області від 02 березня 2015 року про відмову в призначенні пенсії за списком №2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 22.08.1992 року по 28.03.1993 року, з 14.04.1993 року по 10.11.1993 року, з 25.01.1994 року по 02.05.1996 року у якості електрозварника ручного зварювання.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 21 жовтня 2014 року.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, та посилаючись на порушення судом норм матеріального права подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилався на те, що при розгляді питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах керувався Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788. Вказав, що відомості щодо особливого характеру праці позивача, а саме - праці на посаді електрозварника ручного зварювання, не підтверджено за результатом проведеної атестації, що унеможливлює підтвердження стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 22.08.1992р. по 28.03.1993р., з 14.04.1993р. по 10.11.1993р., з 25.01.1994р. по 02.05.1996р.
ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що у відповідності до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не є перешкодою у розгляду справи.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Нововодолазькому районі Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
14 січня 2015 року комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №11/1-15, яким не підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 по професії електрозварника ручного зварювання з 22.08.1992р. по 28.03.1993р., з 14.04.1993р. по 10.11.1993р., з 25.01.1994р. по 02.05.1996р. у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця (а.с.37-39).
02 березня 2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області прийнято рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за відсутності необхідного пільгового стажу у 12 років 6 місяців (а.с.20-21).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на пільгову пенсію за наявності необхідного стажу роботи у 13 років 10 місяців 28 днів, натомість відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні такої пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як вбачається із записів в трудовій книжці ОСОБА_1 з 07 лютого 1984 року прийнятий на роботу до Нововодолазького комбінату "Стройдеталь" електрозварником 3 розряду, 01 червня 1984 року позивачу присвоєно 4 розряд електрозварника ручної зварки, а з 01 червня 1988 року - професія електрозварника ручної зварки 4 розряду. 03 травня 1996 року ОСОБА_1 переведено майстром РМЦ (а.с.10-11).
На період роботи позивача з 07 лютого 1984 року по 10.03.1994 року діяв Список №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників із шкідливими та тяжкими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, розділом ХХХІІ якого передбачено професію електрозварника.
У період роботи позивача з 11 березня 1994 року по 02 травня 1996 року чинним був Список №2, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, до якого було віднесено посаду - 23200000-19906 електрозварники ручного зварювання.
Таким чином, на період роботи позивачки на Нововодолазькому комбінаті "Стройдеталь" з 11 березня 1994 року по 02 травня 1996 року Списком №2 передбачено наявність спеціальних умов праці на посаді електрозварника, які визначали право особи на зарахування стажу такої роботи до пільгового, а саме: виконання робіт із ручного зварювання.
В трудову книжку ОСОБА_1 були внесені такі відомості, а саме: ним виконувалась робота на посаді електрозварника ручного зварювання з 01 червня 1984 року по 02 травня 1996 року.
Вказані обставини підтверджуються також архівною довідкою від 28 жовтня 2014 року №06-14/2313 (а.с.14), довідкою від 28 жовтня 2014 року №06-14/2313А (а.с.15).
В період роботи позивача з 21.08.1992 року по 02.05.1996 року робоче місце підлягало атестації.
Згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання має здійснюватись атестація робочих місць.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Така правова позиція щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року (справа № 21-519а14).
Матеріалами справи підтверджено факт проведення Нововодолазьким комбінатом "Стройдеталь" атестації робочих місць у відповідності до вимог норм Закону №1788-ХІІ та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджується наказом №81-А від 01 серпня 1995 року (а.с.19), згідно якого встановлено, що робоче місце електрозварника ручного зварювання формовочної дільниці відноситься до шкідливих умов праці, що відповідає показникам Списку №2 Розділу ХХХІІІ "Загальні професії" підрозділ 23200000-19906, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у зарахуванні до складу пільгового стажу роботи позивача електрозварником ручного зварювання з 22.08.1992 року по 28.03.1993 року, з 14.04.1993 року по 10.11.1993 року, з 25.01.1994 року по 02.05.1996 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що робоче місце позивача - електрозварника ручного зварювання формовочного цеху не було атестовано у відповідності до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до копії наказу №81-А від 01.08.1995 року атестовано робоче місце електрозварника ручного зварювання формовочної дільниці, яка в свою чергу відносилась до складу формовочного цеху.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нововодолазькому районі Харківської області - залишити без задоволення.
Постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від 22.04.2015р. по справі № 631/407/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
Повний текст ухвали виготовлений 08.06.2015 р.
Помічник судді Цюпак О.П.