03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 501/3927/14-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Пушкарський Д.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Кравченко К.В.
Лук'янчук О.В.
при секретарі Паламарчук Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Іллічвської міської ради Одеської області, третьої особи - Державної реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2014р. ОСОБА_2 (змінюючи та уточнюючи свої позовні вимоги) звернулась в суд із позовом до Іллічівської міської ради Одеської області, третьої особи - Державної реєстраційної служби Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 в якому просила визнати протиправними дії виконкому Іллічівської міської ради та зобов'язати Іллічівську міську ради Одеської області скасувати пункт 3 рішення виконавчого комітету за №71\62-У від 18.08.2006р. щодо надання державного акту про право власності на земельну ділянку, розміром 0,15га, та зобов'язати прийняти нове рішення на цій сесії щодо державної реєстрації права власності цієї земельної ділянки на її ім'я.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Іллічівської міської ради Одеської області за №71/62-V від 18.08.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,15га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, із забороною зміни цільового призначення даної земельної ділянки для її комерційного використання, та зобов'язано видати ОСОБА_2 державний акт про право власності на земельну ділянку. Однак, після прийняття рішення вона так і не отримала державний акт, оскільки сусід не давав погодження на розмежування сусідських земельних ділянок.
18 липня 2014р. позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг у м.Іллічівськ із заявою на ім'я голови Іллічівської міської ради Одеської області щодо вирішення питання про отримання право установчих документів на ділянку шляхом внесення змін у пункт 3 спірного рішення із зобов'язанням проведення реєстрації права власності на земельну ділянку, яка була їй виділена.
Іллічівська міська рада надала відповідь, в якій роз'яснила, що для прийняття рішення про внесення змін, заявнику необхідно надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням її кадастрового номеру. У разі відсутності кадастрового номеру, їй необхідно звернутися до Іллічівської міської ради із заявою про надання нового дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою визначення кадастрового номеру.
Позивачка вважає вказану відповідь протиправною, а тому, посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2015р. у задоволені адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що надаючи відповідь про порядок внесення змін у раніше прийняте рішення, щодо передачі у власність земельної ділянки, міська рада діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України. При цьому порушень не допустила. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не прийнято рішення про відмову у вирішенні її питання, а надано лише відповідне роз'яснення про необхідність надання відповідних документів.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що рішенням виконавчого комітету Малодолинської сільської ради від 20.06.1997р. за №57 ОСОБА_2 надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,15га, що розташована в АДРЕСА_1 - для ведення підприємницької діяльності.
Рішенням Іллічівської міської ради за №445/41-IV від 15.07.2005р. ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,15га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вказаною адресою для подальшої передачі її у власність.
Рішенням Іллічівської міської ради за №71/62-V від 18.08.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Іллічівської міської ради с.Малодолинське Одеської області, передано безоплатно ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площюе 0,15га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, з забороною зміни цільового призначення даної земельної ділянки для її комерційного використання, прийнято рішення видати ОСОБА_2 державний акт про право власності на земельну ділянку.
Оскільки сусід ОСОБА_3 не надавав згоди на розмежування сусідських земельних ділянок, ОСОБА_2 не змогла отримати державний акт про право власності на виділену земельну ділянку.
18.07.2014р. позивачка звернулася до Іллічівського міського голови із відповідною заявою з проханням внести зміни в пункт 3 рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 18.08.2006р. за №71/62-V, та зобов'язати провести реєстрацію права власності на вище вказану земельну ділянку.
Першим заступником міського голови з приводу звернення позивачки, листом від 31.07.2014р. за № 1-Б-1857 надано відповідь в якій зазначено, що для прийняття рішення про винесення змін заявнику необхідно надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням її кадастрового номеру. У разі його відсутності позивачці роз'яснено, що їй необхідно звернутися до Іллічівської міської ради із заявою про надання нового дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою визначення кадастрового номеру.
Перевіряючи правомірність дій Іллічівської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади розпоряджаються землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності та вирішують у встановленому законом порядку інші питання в галузі земельних відносин.
Згідно ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Крім того, у ст.40 ЗК України зазначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи рішення від 18.06.2006р. за №71/62-V, яким було вирішено видати ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,15га. за адресою: АДРЕСА_1, Іллічівська міська рада діяла в межах своїх повноважень і з додержанням норм діючого законодавства.
Разом з тим, відповідно до ст.15 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в
порядку прийняття і перевірки документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрації заяви.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У п.43 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. за №868 зазначено, що для проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.
Крім того, у п.1, 3-4 ст.79-1 ЗК України зазначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до п.10 ст.79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно опису вхідного пакету документів, позивачкою до заяви було надано копію рішення Іллічівської міської ради від 18.08.2006р., копію договору дарування від 27.12.1996р., копію технічного паспорту від 15.01.1997р., копія викопіювання з плану території Іллічівської міської ради, копію генерального плану. Копію технічного завдання, копію умов відведення земельної ділянки від 26.10.2005р., копію рішення Іллічівської міської ради від 15.07.2005р., копію заяви від 07.03.2005р., копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, копію висновку Управління охорони об'єктів культурної спадщини від березня 2006р. №1241, копію акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 17.09.2006р., копію висновку державної землевпорядної експертизи №1510, копію висновку по проекту відведення земельної ділянки від 20.02.2006р.
До вказаного пакету документів не був наданий кадастровий номер земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_2
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачкою, при зверненні до відповідача, до заяви не було надано необхідного пакету документів (а саме кадастрового номеру земельної ділянки), на підставі якого Іллічівською міською радою було б прийнято відповідне рішення, оскільки у зв'язку із зміною законодавства щодо реєстрації речових прав, цим законодавством не передбачено можливості внесення змін в рішення за відсутності кадастрового номеру такої ділянки. А тому надаючи відповідь Іллічівська міська рада діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Конституцією.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 23 березня 2015р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: К.В. Кравченко
О.В. Лук'янчук