08 червня 2015 р. Справа № 1519/2а-2307/11
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Буран О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2013 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни", -
04.09.2013 року Відділ примусового виконання рішень ГУ юстиції в Одеській області, в порядку ст.263 КАС України, звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 17.06.2011 року, залишеної в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року.
В обґрунтування заяви зазначив, що на виконанні відділу ДВС знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1519/2а-2307/11, виданого Малиновським районним судом м.Одеси щодо зобов'язання Управління ПФУ в Малиновському районі м.Одеси нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26.10.2010 року по 26.04.2011 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2013 року заяву Відділу примусового виконання рішень ГУ юстиції в Одеській області - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 17.06.2011 року по адміністративній справі №1519/2а-2307/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії, в частині зобов'язання Управління ПФУ у Малиновському районі м.Одеси провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі, встановленому ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року за період з 26.10.2010 року по 26.04.2011року, з урахуванням вже проведених виплат. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно у сумі 1050,92 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду 1-ї інстанції, в.о. начальника Управління ПФУ у Малиновському районі м. Одеси 05.05.2015 р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права та просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18.11.2013 р. та відмовити у задоволенні даної заяви ВДВС.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами 1-ї та 2-ї інстанцій встановлені наступні обставини справи.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.06.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо проведення нарахування та виплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 невиплачену державну соціальну допомогу у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26.10.2010 року по 26.04.2011 року.
Відповідно до листа Управління ПФУ у Малиновському районі м. Одеси про неможливість виконання виконавчого листа вбачається, що Управління є бюджетною установою та фінансується за рахунок коштів міста та коштів Державного бюджету. Отже, вирішення питання щодо виділення додаткових коштів для забезпечення виконання судових рішень можливо лише після збільшення бюджетних призначень за відповідними бюджетними програмами соціального захисту громадян.
Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості цієї заяви, а також з того, що у справі наявні усі необхідні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно до ст.14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Також, відповідно до п.2 ч.4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Отже, за таких обставин, заявник фактично просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій.
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, ч.1 ст.263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, колегія суддів зазначає, що виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а тому відсутні належні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне наголосити на тому, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Отже, аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.199 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, а тому за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової ухвали.
Керуючись ст.ст.195,197,199,202,205,206,254,263 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси - задовольнити.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень ГУ юстиції в Одеській області про зміну способу і порядку виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 04.09.2013 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко