03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 661/518/15-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Матвєєва Н.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.04.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області про визнання неправомірною відмову в призначенні пільгової пенсії.
Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.04.2015 позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 01.11.1995 року по 01.09.1996 року на посаді культорганізатора, із залишенням 0,5 ставки керівника гуртка; з 01.09.2000 року по 31.10.2007 року на посаді методиста із залишенням 0,5 ставки керівника гуртка, з 01.11.2007 року по 08.02.2009 року на посаді організатора масової еколого-натуралістичної роботи із залишенням посади керівника гуртків цього ж закладу (0.5 ставки).
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років ( п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ) з моменту звернення за пенсією - 06.01.2015 року. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 06.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача від 16.01.2015 року за № К-01/02 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з не зарахуванням до спеціального стажу періоди роботи з 01.11.1995 р. по 01.09.1996 р. на посаді культорганізатора, з 01.09.2000 р. по 31.10.2007 р. на посаді методиста, з 01.11.2007 р. по 08.02.2009 р. на посаді організатора масової еколого-натуралістичної роботи.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вищезазначені періоди роботи повинні зараховуватись позивачу до спеціального стажу.
Так, згідно з приписами ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Так, відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, згідно якого до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються, зокрема, періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.
Пунктом 2 Приміток до вказаного вище Переліку визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Відповідно до ст.28 Закону України "Про освіту", система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Згідно ст. 29 Закону України "Про освіту", структура освіти включає поряд з іншими видами також позашкільну освіту.
Згідно ст.21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання, зокрема музичні школи) віднесені до позашкільних навчальних закладів.
Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 (з наступними змінами), викладачі всіх спеціальностей віднесені до педагогічних працівників.
Як вбачаєтсья з наказів керівника станції юних натуралістів за період з 01.09.2000 року до 31.07.2007 року, позивач займав, крім посади методиста, ще й посаду керівника гуртків - 9 год. навантаження, що прирівнюється до 0,5 ставки, вказана посада відповідно до Постанови КМУ від 4 листопада 1993 р. N 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» дає право позивачу на пільгову пенсію за вислугу років.
В акті перевірки факту нарахування заробітної плати позивача за вказаний період, зазначено про нарахування заробітної плати за 0,5 ставки керівника гуртка, чим підтверджено чинність наказів керівника станції юних натуралістів за період з 01.09.2000 р. до 31.07.2007 р. про розподіл педагогічного навантаження між керівниками гуртків.
Також, наказом від 01.11.2007 року № 319-к позивача переведено з посади методиста станції юних натуралістів на посаду організатора масової еколого-натуралістичної роботи цього ж закладу, проте виходячи з наказів № 25 від 31 серпня 2007 року, №41 від 01.09.2008р., позивач, перебуваючи на посаді організатора масової еколого-натуралістичної роботи, виконував обов'язки керівника гуртка, про що свідчить також запис в трудовій книжці про те, що з 09.02.2009 року ОСОБА_1 знято 0,5 ставки організатора масової еколого-натуралістичної роботи, залишивши посаду керівника гуртків.
При цьому посада організатора масової еколого-натуралістичної роботи не входить до Переліку посад педагогічних працівників відповідно до ПКМУ від 14.06.2000 року №963 та до Переліку посад , які дають право на пенсію за вислугу років відповідно до Постанови КМУ від 4 листопада 1993 р. N 909, однак посада керівника гуртків, яку одночасно займав позивач, передбачена вказаними нормативними актами.
Відповідно до запису в трудовій книжці позивача, з 01.11.1995 року останній був переведений на посаду культорганізатора СЮН, а з 02.09.1996 року переведений на посаду керівника гуртків СЮН. Проте, як вбачається з наказів директора СЮН № 74 від 30.10.1995р., № 78 від 26.11.1995 року, № 6 від 05.02.1996 року та архівної довідки про нарахування заробітної плати для призначення пенсії, позивач перебуваючи на посаді культорганізатора, займав посаду керівника гуртка НТУ (9 год навантаження, що дорівнює 0,5 ставки) та отримував заробітну плату за виконання обов'язків керівника гуртка СЮН, а тому період роботи з 01.11.1995 року до 01.09.1996 року повинен бути також зарахований до спеціального трудового стажу позивача, який дає йому право на пенсію за вислугу років, оскільки посада керівника гуртка, відноситься до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугу років відповідно до Постанови КМУ від 4 листопада 1993 р. N 909.
Виходячи з вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має спеціальний трудовий стаж роботи понад 25 років, який дає право на призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.04.2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик