03 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/76/15
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
за участю представника апелянта - Промах А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі за позовом приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В січні 2015 року приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» в особі суднобудівельно-судноремонтний завод" приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000251701 від 29.08.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки позивачем вже частково сплачено суму боргу у розмірі 1 071 817,04 грн., що не було враховано податковим органом. Також зазначалось, що позапланова перевірка була проведена без наявності підстав для її проведення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з 28.07.2014 року по 08.08.2014 року Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наказу Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.07.2014 року №672 згідно направлення на перевірку від 28.07.2014 року №134 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» (код ЄДРПОУ 33113076) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.02.2013 року № 682/1516-1701/33113076 (а.с. 11-16).
Вказаним актом перевірки встановлено порушення ПАТ «Українське Дунайське пароплавство», зокрема, п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено несплату до бюджету нарахований податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 073 223,3 грн., в тому числі: липень 2011 р. - 122 798,03 грн., вересень 2011 р. - 93,49 грн., жовтень 2011 р. - 88 606,51 грн., листопад 2011 р. - 11 640,00грн., грудень 2011 р. - 16 236,01 грн., січень 2012 р. - 133 140,32 грн., лютий 2012 р. - 10 275,67 грн., жовтень 2012 р. - 56 685,45 грн., листопад 2012 р. - 100335,37грн., грудень 2012 р. - 79300,13грн., січень 2013 року - 66 048,42 грн., лютий 2013 р. - 61 551,67 грн., березень 2013 р. - 66 898,26 грн., липень 2013 р. - 29 595,64 грн., серпень 2013 р. - 11 578,09 грн., вересень 2013р. - 44 092,87 грн., жовтень 2013 р. - 23077,64 грн., січень 2014 р. - 45 323,38 грн., лютий 2014 р. - 54 926,77 грн., березень 2014 р. - 4025,53 грн., квітень 2014 р. - 46 994,05 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2014 року №0000251701, яким ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у сумі 1 816 717,66 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 1 073 223,30 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 743 494,36 грн. (а.с. 17).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою до ГУ Міндоходів в Одеській області (а.с.18-21).
Рішенням від 03.10.2014 року №2081/10/15-32-10-02-07 продовжено строк розгляду первинної скарги (а.с.22).
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11.11.2014 року №89/10/15-32-10-02-07 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.23-24).
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с.27-30), яку відповідно до листа від 10.12.2014 року №8382/6/99-99-10-01-03-14 залишено без розгляду, оскільки скарга надіслана з порушенням встановленого 10-денного терміну для подання скарги (а.с.31-32).
Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. Як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.07.2014 року №7224/10/15-02-17 (а.с.104) відповідач звернувся до ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» із запитом про надання письмових пояснень та відомостей.
Листом від 24.07.2014 року №031/1037 (а.с.102-103) позивачем надано інформацію щодо наявної заборгованості по податку на доходи з фізичних осіб та по єдиному соціальному внеску. Разом з тим, позивачем не надані пояснення та документальні підтвердження стосовно наявності заборгованості.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка була проведена у відповідності до вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який зараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Згідно пп. 168.1.4 п. 168.2 ст. 168 ПК України оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується і готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Згідно з п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів з джерелом їх походження з України, є податковий агент.
У відповідності до п.п.а п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Пунктом 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неотримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Враховуючи вищенаведене судова колегія зазначає, що підвищені розміри штрафних санкцій у разі повторного виявлення податкових порушень, передбачених ст. 127 ПКУ, застосовуються за повторне вчинення протягом 1095 днів таких порушень.
При визначенні "повторності" правопорушення з метою застосування підвищеного розміру санкцій за ненарахування,"неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, потрібно враховувати податкові порушення ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків (однотипні порушення), що вчинені повторно протягом 1095 днів платником податків.
Як вбачається з акту перевірки, станом на 01.07.2011 року на підприємстві рахувалось 410 найманих працівників, станом на 30.06.2014 року - 232 найманих працівника. Перевіркою було встановлено, що підприємством не була виплачена заробітна плата в повному обсязі та рахувалась заборгованість по виплаті заробітної плати найманим працівникам за перевіряємий період, що не заперечувалось позивачем і підтверджена ним згідно наданої довідки на запит відповідача (а.с. 102-103).
Також судовою колегією встановлено, що позивачем було сплачено суму за основним платежем у розмірі 1 071 817,04 грн., визначеним оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи. Отже позивач, сплативши основну суму за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, фактично погодився з нарахованим податковим органом зобов'язанням.
Враховуючи вищезазначене судова колегія вважає, що податковим органом правомірно було на підставі п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансових) санкцій з податку з доходів фізичних осіб на суму 743 494,36 грн.
З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" в особі Госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.06.2015 року
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик