03 червня 2015 року Справа № 876/5207/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії,-
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про зобов'язання розглянути письмові звернення та стягнення судових витрат.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не було враховано те, що оскаржуваних звернень відповідач не отримував, а тому розглянути їх не може.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 03.11.2014 року рекомендованим листом №760183222514 направив до відповідача наступні заяви: заяву з проханням письмового вибачення; заяву з проханням публічного вибачення; заяву з проханням обґрунтування нетабелювання робочого часу; заяву з проханням обґрунтування відмови у прийнятті та реєстрації заяв; заяву з проханням обґрунтування не розгляду заяв більше 30 днів; заяву з проханням обґрунтування невиплати зарплати та здійснення виплат (а.с. 5-10).
Листом № 13/147 від 06.04.2015 року відповідач на виконання ухвали суду повідомив, що рекомендований лист №760183222514 від позивача в сектор медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області не поступав, що підтверджується записами в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян (а.с.26-29).
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 3 Закону № 393 громадяни можуть звернутися до зазначених вище органів у письмовій або усній формі з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) або скаргами.
Згідно із статтею 5 вказаного Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону № 393 встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Таким чином, відповідач, відповідно до норм чинного законодавства, зобов'язаний розглянути вищевказані звернення та повідомити позивача про результати розгляду такого у встановлений законодавством строк.
Заперечення відповідача про неотримання звернень спростовується відповіддю Івано-Франківської дирекції Українського ДП поштового зв'язку «Укрпошта», що рекомендований лист за №7601832225141 від 03.11.2014 року вручено 04.11.2014 року уповноваженій особі секретарю Гиря.
Наявна в матеріалах справи копія журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян і відсутність в ньому відповідного запису не може вважатись безумовним доказом неотримання відповідачем вищевказаних звернень.
Крім того, про отримання звернень відповідачем свідчить супровідний лист з УМВС України в Івано-Франківській області, яким заява позивача на 31 арк. на ім'я прокурора Івано-Франківської області, в якій зокрема містились і копії звернень, була направлена за належністю до СМЗ УМВСУ в Івано-Франківській області, про що свідчить запис в журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян № Д-6 від 19.12.2014 року (а.с. 27-29).
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2,195,197,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Сектору медичного забезпечення управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі № 809/1278/15 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула