03 червня 2015 року Справа № 876/5219/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача зарахувати в пільговому обчисленні період роботи з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі, в районах Крайньої Півночі; провести перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з 07.06.2006 року. Визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період з червня 1984 року по січень 1988 року, з лютого 1988 року по грудень 1993 року, з березня 2004 року по вересень 2006 року, з вересня 2006 року по вересень 2008 року з районним коефіцієнтом 1,7 і північною надбавкою 50%.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року позов за період з 01.06.2006 року по 02.06.2014 року включно залишено без розгляду.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо обчислення позивачу страхового стажу за період його роботи в районах Краньої Півночі та в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі за періоди з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року без врахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в таких місцевостях - неправомірними. Зобов'язано відповідача з 02.06.2014 року зробити перерахунок та зарахувати в пільговому обчисленні позивачу період роботи з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року, згідно його трудової книжки, як пільговий страховий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Визнано протиправними дії відповідача щодо неврахування позивачу при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував за період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі. Зобов'язано відповідача з 02.06.2014 року здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував з червня 1984 року по січень 1988 рік, з лютого 1988 року по грудень 1993 рік, з березня 2002 року по квітень 2003 рік, з березня 2004 року по вересень 2006 рік та з вересня 2006 року по вересень 2008 рік з врахуванням районного коефіцієну в розмірі 1,7 та північної надбавки в розмірі 50%. Врешті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про залишення позову без задоволення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки за оспорюваний період роботи позивач не надав трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі, тому нема підстав для зарахування стажу за вищевказаний період у кратному розмірі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058 період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (№ 1908400-67) «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
За приписами наведеної норми (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006 року) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом першої інстанції встановлено, та трудовою книжкою позивача підтверджується, що він працював з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року в Тазовській нафторозвідувальній експедиції і яка знаходилася на території віднесеної до районів Крайньої Півночі, з 1979 року по 1984 рік працював на Україні, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року в Нафтогазовидобувному управлінні «Повхнафта» п/о «Сургутнафтогаз», роботу в якому виконував на території, віднесеної до районів Крайньої Півночі, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року в Нафтогазовидубовному управлінні Сутормінськнафта, яке знаходилося на території, віднесеної до районів Крайньої Півночі, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року в ВО Ноябрськнафтогаз Нафтогазовидобувного управління Муравленківськнафта, і яке знаходилося на території Крайньої Півночі, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року в ВАТ Сибірська нафтова компанія ВАТ Ноябрськнафтогаз, яке знаходилося на території Крайньої Півночі, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року в ЗАТ «Обнафторемонт», яке знаходилося в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року у ВАТ Білоруське УПНП КРС, яке знаходилося в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі (а.с. 7-12).
У грудні 2014 року позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії, проте листом від 02.12.2014 року № 174/В-10 йому було відмовлено в такому перерахунку у зв'язку з відсутністю письмових строкових договорів про роботу на Крайній Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с. 21-23).
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі за період його роботи з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року, оскільки з наданих документів вбачається та не викликає жодного сумніву, що позивач, працюючи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користувався пільгами, передбаченими Указом Президії Верховної Ради України від 10 лютого 1960 року.
Колегія суддів відхиляє висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, з огляду на наступне.
Частинами першою та другою статті 4 Закону № 1058 передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Статтею 5 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992, яка підписана Україною, встановлено, що вона розповсюджує дію угоди на пенсійне забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави - учасниць угоди.
Статтею 3 тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993, дозволено обчислювати стаж за нормами Закону Російської Федерації «Про державні гарантії і компенсації для осіб, працюючих і проживаючих в районах Крайньої Півночі та прирівняних місцевостях» від 19.02.1993, яким дозволено застосовувати пільгу при обчисленні стажу незалежно від факту наявності строкового трудового договору, тим самим на рівні міжнародних угод укладених між Україною та Росією встановлено, що на території України гарантується пенсійне забезпечення громадян, які працювали на території Росії в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, і при цьому обов'язково визначено, що обчислення стажу здійснюється незалежно від факту наявності строкового трудового договору.
Враховуючи, що період роботи позивача з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою позивача (а.с. 7-12), довідками про уточнені умови праці (а.с. 13-15), довідками про заробітну плату (а.с. 16-20), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку стажу.
Проте, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції в частині необхідності врахування в заробітну плату районного коефіцієнту та північної надбавки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 1058 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Відповідно до п.п.«д» п.15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.
Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972 року, Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 року особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.
Позивач подав копії довідки про заробітну плату від 14.00.2005 року № 10-03-3890, в якій відображені суми заробітної плати з включенням районного коефіцієнту та північної надбавки, довідки від 27.06.2006 року № 05-23/2523, в якій відображені суми заробітної плати по 31.12.1991 рік з включенням районного коефіцієнту та північної надбавки, а за 1992-1993 роки без врахування районного коефіцієнта та північної надбавки, довідки від 08.11.2006 року № 103, від 29.10.2008 року № 128, від 08.08.2014 року № 213, в яких відображені суми заробітної плати без врахування районного коефіцієнта та північної надбавки (а.с. 16-20). Згідно записів у вищевказаних довідках на нараховані суми заробітної плати, районних коефіцієнтів та північної надбавки проводились відрахування до Пенсійного фонду по встановлених тарифах.
Таким чином, згідно вищевказаних довідок позивачу в період з січня 1982 по грудень 1986, з січня червня 1984 року по січень 1988 року, з лютого 1988 року по грудень 1991 року включався районний коефіцієнт і північна надбавка, а тому зарплата за вказаний період має враховуватись з такими коефіцієнтом і надбавкою.
Щодо інших періодів роботи позивача, то згідно поданих ним довідок заробітна плата позивача вказувалась і внески в Пенсійний фонд сплачувались без врахування районного коефіцієнту і північної надбавки, а тому в період після 1991 року в розмір заробітної плати для перерахунку пенсії не підлягає включенню районний коефіцієнт і північна надбавка.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що в частині позовних вимог позивача про перерахунок та виплату пенсії за період з 07.06.2006 року по 17.08.2014 року включно - залишити без розгляду.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.100,195,197,198,202,205,207,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року у справі № 348/374/15-а скасувати та прийняти нову якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні ОСОБА_1 період роботи з 01.03.1978 року по 15.07.1979 року, з 26.06.1984 року по 10.02.1988 року, з 11.02.1988 року по 26.09.1991 року, з 05.11.1991 року по 13.03.1995 року, з 27.11.1996 року по 07.04.1999 року, з 03.03.2002 року по 29.10.2002 року, з 11.03.2004 року по 08.04.2009 року як трудовий стаж вироблений в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі, в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з червня 1984 року по січень 1988 рік, з лютого 1988 року по грудень 1991 року з врахуванням районного коефіцієну в розмірі 1,7 та північної надбавки в розмірі 50%.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу з 18.08.2014 року.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула