19 травня 2015 р. Справа № 52600/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Глушка І.В., Гудима Л.Я.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» до Управління Пенсійного фонду України в місті Мукачево Закарпатської області про скасування рішення, -
ММКП «Мукачівводоканал» звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Мукачево Закарпатської області, яким просило скасувати рішення відповідача від 21.03.2011 року № 143-Ю про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що ММКП «Мукачівводоканал» в період з 22.09.2008 року до 26.01.2009 року несвоєчасно виконувало свої зобов'язання по сплаті сум страхових внесків, за що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області правомірно було застосовано фінансову санкцію (штраф та пеню). Суд відхилив доводи позивача про те, що штрафні санкції застосовані після закінчення граничного строку у 1095 днів, оскільки згідно з ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, а згідно ч. 6 ст. 18 цього Закону законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Також суд відхилив доводи позивача про те, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач не врахував важкого фінансового стану підприємства та заборгованість населення перед позивачем, оскільки згідно п. 12 ст. 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач прийняв оскаржуване рішення без попереднього з ним узгодження сум недоїмки. Також суд першої інстанції не врахував, що несвоєчасна сплата страхових внесків за спірний період виникла внаслідок об'єктивних причин, які не залежать від волі підприємства, а саме у зв'язку з наявністю заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства, несвоєчасне надходження коштів з місцевого бюджету та велика заборгованість населення з оплати послуг, що надаються підприємством. Своєчасну сплату страхових внесків також унеможливлює ріст витрат виробництва порівняно з тими, що закладені в тарифах, що суперечить принципам державної політики, які визначені в ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім того, згідно із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» об'єкти питного водопостачання та водовідведення визначені об'єктами життєзабезпечення і стратегічного призначення, в зв'язку з чим слід вжити всіх заходів щодо недопущення припинення їх діяльності.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ММКП «Мукачівводоканал» з 01.01.2004 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області від 21.03.2011 року № 143 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22.09.2008 року до 26.01.2009 року до ММКП «Мукачівводоканал» було застосовано фінансові санкції в розмірі 74673,04 грн. та нараховано пеню в розмірі 11652,87 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення відповідача з таких підстав.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків у зазначений вище період регулювався Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Так, абз. 1 ч. 6 ст. 20 цього Закону було встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.
Підпунктами 5.1.4, 5.1.6 зазначеної Інструкції передбачено, що страхові внески сплачуються платниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Отже, несплачені суми страхових внесків, нараховані за звітний період, платник зобов'язаний перерахувати на рахунок Пенсійного фонду України до 20 числа місяця, наступного за звітним, а одночасно із виплатою заробітної плати протягом звітного періоду, за який вона нарахована, платником сплачуються авансові платежі у пропорційних розмірах. При цьому фінансовий стан платника страхових внесків не звільняє його від сплати недоїмки, нарахування пені та застосування фінансових санкцій.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 8, 9 ст. 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на страхувальників штраф залежно від строку затримки платежу, зокрема, у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум (п. 2 ч. 9 ст. 109 Закону).
При цьому, відповідно до пп. 9.3.2 зазначеної вище Інструкції при застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
ММКП «Мукачівводоканал» не заперечує наявності випадків несвоєчасної сплати страхових внесків в період з 22.09.2008 року до 26.01.2009 року, а також дані обставини підтверджуються відомостями особових карток позивача за вказаний період.
Правильність обчислення фінансових санкцій і пені підтверджується наданим відповідачем розрахунком.
Доводи позивача про те, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач прийняв оскаржуване рішення без попереднього узгодження з ним сум недоїмки, колегія суддів вважає безпідставними і не бере до уваги, оскільки відповідно до положень цієї статті підставою для застосування до страхувальника фінансових санкцій та нарахування пені є несплата чи несвоєчасна сплата страхових внесків у строки, визначені статтею 20 цього Закону, а ч. 3 ст. 106 даного Закону визначено порядок надіслання органами Пенсійного фонду України страхувальнику вимоги про сплату недоїмки, включаючи суму фінансових санкцій, та порядок узгодження такої вимоги.
Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно відхилив посилання позивача на важкий фінансовий стан, що виник внаслідок значної заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства, несвоєчасного надходження коштів з місцевого бюджету, великої заборгованості населення з оплати послуг підприємства та росту витрат виробництва порівняно з тими, що закладені в тарифах, оскільки, як зазначено вище, відповідно до п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Також колегія суддів вважає безпідставним і не бере до уваги посилання позивача на те, що Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» об'єкти питного водопостачання та водовідведення визначені об'єктами життєзабезпечення і стратегічного призначення, оскільки дана законодавча норма не звільняє ММКП «Мукачівводоканал» від обов'язку сплачувати у встановлені законодавством строки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі № 2а-1063/11/0770 за позовом Мукачівського міського комунального підприємства «Мукачівводоканал» до Управління Пенсійного фонду України в місті Мукачево Закарпатської області про скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.М. Довгополов
Судді І.В. Глушко
Л.Я. Гудим