Справа № 199/9633/14-ц
(2/199/375/15)
Іменем України
20 лютого 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Яншиній Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту належності права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до акту відводу земельної ділянки від 10 січня 1952 р. здійснено в натурі відвід земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво забудовнику ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 загальною площею 635 кв.м.
Згідно зі свідоцтвом від 15 серпня 1938 року, посвідченим державним нотаріусом Дніпропетровської обласної нотаріальної контори Вецгайль О.М., зареєстровано у реєстрі за №1-164, спадкоємцями майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є в рівних частинах: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Відповідно до листа КП ДМБТІ №12742 від 19.11.2010 р. право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.08.1938 р., реєстровий №27434.
Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 07.05.2014 р. домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в цілому складається з: житлового будинку літ. А-1, з прибудовою літ. а-1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., тераси літ. а, вбиральні літ. Б та споруд № 1-2.
ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком позивача. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір'ю батька позивача, та відповідно бабкою позивача. ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною сестрою батька позивача та відповідно тіткою позивача.
Після їх смерті відкрилась спадщина на все належне їм майно. Згідно із заповітом від 25 травня 1962 року ОСОБА_4 належну їй 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3 заповіла сину - ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заповітів за своє життя не склали.
Після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та рідної сестри ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, батько позивача вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: проживав з родиною у спірному домоволодінні, користувався ним, ремонтував його, підтримував у належному стані, та відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), прийняв спадщину після смерті матері та сестри.
Після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли: дружина ОСОБА_9, та сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3. За домовленості між спадкоємцями, за заявою дружини померлого ОСОБА_9 їй 01.11.2005 року було видано свідоцтво про право на спадщину на грошові кошти у ВАТ «Ощадбанк». Також за згодою усіх спадкоємців 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 успадкована ними в рівних частках - по 1/12 частині, про що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28.07.2012 року були видані свідоцтва про право на спадщину.
За життя батько позивача ОСОБА_7 свої спадкові права на домоволодіння АДРЕСА_3 у встановленому законом порядку не оформив, оригінали правовстановлюючих документів на спадкове домоволодіння відсутні, оскільки вказане домоволодіння він фактично передав у власність своєму сину - позивачу ОСОБА_1, який і повинен був оформити усі необхідні документи та у встановленому законом порядку зареєструвати право власності за собою, однак своєчасно цього не зробив.
У зв'язку з тим, що спірне домоволодіння АДРЕСА_3 знаходилось у фактичному користуванні позивача, який по теперішній час володіє ним, тому інші спадкоємці: мати позивача ОСОБА_9 та його брат ОСОБА_3 не заявляли свого права на дане спадкове майно, та до нотаріальної контори не надали відомостей про те, що вказане домоволодіння є спадковим та таким, що підлягає спадкуванню на загальних умовах.
Враховуючи викладене, позивач просив суд встановити факт належності ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3; встановити факт належності ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 в цілому, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, про час слухання справи неодноразово повідомлялась належним чином, до суду не надійшло заперечень проти позову.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час слухання справи повідомлявся належним чином, до суду не надійшло заперечень проти позову, тому зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, якою просив справу слухати у його відсутність, рішення постановити відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, спадкової справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до акту відводу земельної ділянки від 10 січня 1952 р. здійснено в натурі відвід земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво забудовнику ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 загальною площею 635 кв.м.
Згідно зі свідоцтвом від 15 серпня 1938 року, посвідченим державним нотаріусом Дніпропетровської обласної нотаріальної контори Вецгайль О.М., зареєстровано у реєстрі за №1-164, спадкоємцями майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є в рівних частинах: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Відповідно до листа КП ДМБТІ №12742 від 19.11.2010 р. право власності на домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.08.1938 р., реєстровий №27434.
Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 07.05.2014 р. домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 в цілому складається з: житлового будинку літ. А-1, з прибудовою літ. а-1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., тераси літ. а, вбиральні літ. Б та споруд № 1-2.
ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьком позивача. ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір'ю батька позивача, та відповідно бабкою позивача. ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідною сестрою батька позивача та відповідно тіткою позивача, що підтверджується відповідними актовими записами.
Після їх смерті відкрилась спадщина на все належне їм майно. Згідно із заповітом від 25 травня 1962 року ОСОБА_4 належну їй 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3 заповіла сину - ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заповітів за своє життя не складали.
Правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 виникли до набрання законної сили ЦК України 2004 року, тому діють норми ЦК України в редакції 1963 року.
За ч. 1 ст. 529 ЦК України ( в редакції 1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно зі ст. 530 ЦК УРСР (1963 року), при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Вимогами ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та рідної сестри ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7 вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: проживав з родиною у спірному домоволодінні, користувався ним, ремонтував його, підтримував у належному стані. Таким чином, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (1963 р.), він прийняв спадщину після смерті матері та сестри.
Після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли: дружина ОСОБА_9, та сини ОСОБА_1 та ОСОБА_3. За домовленості між спадкоємцями, за заявою дружини померлого ОСОБА_9 їй 01.11.2005 року було видано свідоцтво про право на спадщину на грошові кошти у ВАТ «Ощадбанк». Також за згодою усіх спадкоємців 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 успадкована ними в рівних частках - по 1/12 частині, про що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28.07.2012 року були видані свідоцтва про право на спадщину.
Спадкодавцю ОСОБА_7 фактично належало на праві власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, та сестри ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, домоволодіння АДРЕСА_3.
Вказане домоволодіння за згодою батька було фактично передано у власність своєму сину - позивача ОСОБА_1, який також не оформив усі необхідні документи та у встановленому законом порядку не зареєстрував право власності на своє ім'я або на ім'я свого батька ОСОБА_7.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне домоволодіння АДРЕСА_3 знаходиться у фактичному користуванні позивача. Інші спадкоємці: мати позивача ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, та його брат ОСОБА_3 не заявляли свого права на дане спадкове майно, та до нотаріальної контори не надали відомостей про те, що вказане домоволодіння є спадковим та таким, що підлягає спадкуванню на загальних умовах, що підтверджується матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_7.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, у даному випадку підлягає встановленню факт належності ОСОБА_7 права власності на зазначений житловий будинок у порядку спадкування після смерті матері та рідної сестри.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, єдиним правовим способом захисту порушених прав є визнання права власності в порядку спадкування.
За життя ОСОБА_7, фактично прийнявши спадщину, свої спадкові права на зазначений житловий будинок не оформив у встановленому законом нотаріальному порядку, тому суд вважає встановити факт належності ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3; встановити факт належності ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
ОСОБА_1 прийняв у встановлено законом порядку спадщину після смерті батька ОСОБА_7, що підтверджується матеріали спадкової справи, прав на спадкове майно - домоволодіння АДРЕСА_3 інші спадкоємці не заявляли, відповідачі своїх заперечень стосовно знаходження вказаного спадкового майна у володінні позивача, не надали, інше спадкове майно ними розділено за домовленістю, тому суд вважає визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на домоволодіння АДРЕСА_3, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, з прибудовою літ. а-1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., тераса літ. а, вбиральня літ. Б, споруди № 1-2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Керуючись ст.ст. ч.1 ст. 529, ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 16, 1218 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту належності права власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, з прибудовою літ. а-1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., тераса літ. а, вбиральня літ. Б, споруди № 1-2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.
Встановити факт належності ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, права власності на 1/3 частину домоволодіння АДРЕСА_3, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, з прибудовою літ. а-1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., тераса літ. а, вбиральня літ. Б, споруди № 1-2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на домоволодіння АДРЕСА_3, яке складається з: житлового будинку літ. А-1, з прибудовою літ. а-1, загальною площею 43,6 кв.м., житловою площею 28,8 кв.м., тераса літ. а, вбиральня літ. Б, споруди № 1-2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.
Суддя: