справа № 156/310/15-к
Номер провадження: 1-кп/156/22/15
08 червня 2015 року Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, непрацюючого, розлученого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого,-
за ч. 2 ст. 286 КК України,
06 лютого 2015 року, біля 22 год. 30 хв. водій автомобіля марки «Ford -Transit» р.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи даним автомобілем та рухаючись заднім ходом проїжджою частиною дороги по вул. Грушевського в районі торгівельного центру «Прибужжя» в смт. Іваничі проявив неуважність і безпечність, не врахувавши дорожню обстановку, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який знаходився на краю правої смуги руху автомобіля. В результаті зіткнення потерпілий ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи за № 43 від 17.03.2015 року, отримав тяжкі тілесні ушкодження.
В даній дорожньо-транспортній пригоді обвинувачений ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху України, а саме:
- п. 2.3 « Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі»;
- п. 10.1 « Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 10.9 « Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він, у разі потреби, повинен звернутися за допомогою до інших осіб»;
- п. 12.3 « У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю та суду показав, що 06 лютого 2015 року він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Ford -Transit», що належить ОСОБА_8 після 22 год. проїжджаючи по вул. Грушевського в смт. Іваничі в сторону Іваничівської ЦРЛ біля торгового комплексу «Прибужжя» побачив, що по правій стороні дороги на зустріч йшла група молодих людей, а тому він зменшив швидкість та став їх об'їжджати. Коли об'їжджав, то один із них показав йому не пристойну комбінацію з пальців та почув удар по кузову автомобіля. Не погоджуючись з їх поведінкою він зупинив автомобіль та включивши задній хід став їх наздоганяти. Через 10 - 15 метрів почув удар у задню частину автомобіля від чого посипалося скло із задніх дверей та крики людей. Оскільки до нього прибігли молоді особи та стали відкривати двері в автомобілі, здійснювати спроби витягти його з автомобіля, він поїхав з місця події. Через деякий час він був затриманий працівниками міліції та доставлений в лікарню для медичного освідчення на стан алкогольного сп'яніння. Від них він дізнався, що здавши назад збив людину. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Цивільні позови прокурора визнає повністю, позов потерпілого про відшкодування завданої злочином матеріальної та моральної шкоди - частково.
Крім визнавальних показань обвинуваченого, винність його в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України стверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 06 лютого 2015 року біля 22 год. 30 хв. він разом із друзями йшов по правій стороні вул. Грушевського в напрямку розважального комплексу «Старий Замок». На зустріч повз них проїхав автомобіль з недозволеною швидкістю. Чи звернув він на це увагу водію змахом руки не пам'ятає. Обминувши їх ОСОБА_4 , зупинив автомобіль і включивши задню швидкість став різко здавати назад, так як він йшов першим до автомобіля, то і був ним збитий, оскільки не встиг зреагувати щоб вискочити на тротуар. Більше нічого не пам'ятає.
Об'єктивність визнавальних показань обвинуваченого, показань потерпілого стверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так свідок ОСОБА_8 суду показав, що 06 лютого 2015 року його автомобілем керував ОСОБА_4 після 22 год. проїжджаючи по вул. Грушевського в смт. Іваничі вони розминулися з групою молодих людей, які йшли по тротуару та стали показувати непристойні жести. ОСОБА_4 зупинив автомобіль та став здавати назад, щоб з ними розібратися. Проїхавши заднім ходом до 10 - 15 метрів відчули заду удар і як посипалося скло задніх дверей та почули крики людей. До дверей водія підбігли молоді люди, які відкривали двері і намагалися витягнути ОСОБА_4 із-за керма, але він включивши передню передачу поїхав у сторону райлікарні, де висадив пасажирів, що знаходилися в автомобілі. Через деякий час приїхали працівники міліції, які забрали його та ОСОБА_4 в райвідділ міліції і від яких дізнався, що ОСОБА_4 скоїв ДТП, а саме рухаючись заднім ходом збив людину.
Свідок ОСОБА_9 суду показав. що 06 лютого 2015 року після 22 год. він разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 йшли по лівому краю проїжджої частини дороги на віддалі 1 метр від бордюри в напрямку розважального комплексу «Старий Замок» по вул. Грушевського навпроти руху транспортних засобів. Першим йшов він та ОСОБА_12 , за ними ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Проходячи біля торгового центру «Прибужжя» побачив, що назустріч рухався автомобіль «Ford -Transit» білого кольору, який рухався з великою швидкістю та включеними фарами, що змусило їх зійти до бордюри, а ОСОБА_12 вийти на тротуар. В цей час ОСОБА_7 підняв руку і таким чином зауважив водієві на перевищення ним швидкості. Зійшовши на проїжджу частину помітили, що проїхавши їх біля 10 метрів, автомобіль зупинився. Всі зрозуміли, що водій хотів вийти до них на розмову, а тому повернулися до автомобіля лицем. Однак в цей час в автомобіля увімкнувся ліхтар заднього ходу і він спочатку плавно став рухатися назад, а потім різко збільшив швидкість. Коли побачили, що автомобіль збільшив швидкість стали вискакувати на тротуар. Однак ОСОБА_7 був найближче до автомобіля і не встиг зреагувати, а тому автомобіль задньою частиною, а саме дверми вдарив його. ОСОБА_7 при цьому зміг лише розвести руки і наче приклеєний до задньої частини автомобіля ще проїхав біля двох метрів та впав на дорогу. При ударі в автомобіля розбилося скло в задніх правих дверях. Підбігши до дверей водія побачили, що за кермом знаходився ОСОБА_4 . Хотів його витягнути з автомобіля, однак він включив передню передачу та рушив в напрямку лікарні, при цьому протягнувши свідка ще декілька метрів. Після цього всі стали надавати допомогу потерпілому, була викликана швидка допомога та міліція.
Аналогічні покази в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що були пасажирами в автомобілі, ствердили факт вчинення ОСОБА_4 даної ДТП.
Об'єктивність показань обвинуваченого, потерпілого та свідків стверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так з протоколу огляду місця події від 06.02.2015 року із схемою та фототаблицями (а. с. 79-83) вбачається, що дорожньо-транспортна пригода трапилась 06.02.2015 року в смт. Іваничі по вул. Грушевського навпроти будинку № 20, де під час огляду виявлено плями бурого кольору, осип скла, сліди протектора автомобіля і зображення емблеми автомобіля «Ford», а саме, що між знаходженням емблеми автомобіля і плям бурого кольору та осипом битого скла становить 2.1 м. і на віддалі до лівої бордюри 1.8 м.
Із акту обстеження дорожніх умов на час ДТП (а. с. 84 ) покриття дороги було сухим.
Як вбачається з протоколу огляду транспортного засобу ( а. с. 89 - 92 ) в автомобілі «Ford -Transit» р.н.з. НОМЕР_1 виявлено пошкодження задніх дверей біля вікна справа у вигляді вм'ятини кузова, вибиття правого скла задніх дверей, відірваного знаку «Ford» на задніх правих дверях.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 43 від 17.03.2015 р. (а. с. 131-132) внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, а саме лінійного злому лівої потиличної кістки з переходом на основу черепа, забиття головного мозку важкого ступеня, підгострої лівобічної епідуральної гематоми зі здавленням бокового шлуночка, що ускладнилось розвитком набряку головного мозку, комою ІІІ ступеня, правобічним геміпарезом середнього ступеня; розриву барабанної перетинки лівого вуха гемотімпанум зліва, правобічного пневмотораксу, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Згідно висновку на стан алкогольного сп'яніння (а. с. 176) ОСОБА_4 на час вчинення даного ДТП знаходився у стані алкогольного сп'яніння.
Аналізуючи в сукупності дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність порушення обвинуваченим ОСОБА_4 п. 2.3 (б), п. 10.1, п. 10.9 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України і дані порушення знаходяться в прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Разом з тим суд виключає з обвинувачення п. 2.9 (а) ПДРУ за безпідставністю, оскільки управління в нетверезому стані обвинуваченим не включає собою об'єктивну сторону даного злочину, а відноситься до обставини, що обтяжує його відповідальність за скоєне.
А тому аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
По справі заявлені цивільні позови, зокрема прокурором в інтересах Іваничівської РДА та Волинської ОДА за перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні в Іваничівській ЦРЛ та Волинській обласній клінічній лікарні відповідно на 3 896 грн.44 коп. та 5 717 грн. 42 коп., а також потерпілим ОСОБА_7 про відшкодування ОСОБА_4 збитків від злочину, а саме 20 415 грн. матеріальної шкоди та 100 тис. грн. моральної шкоди.
На думку суду цивільні позови прокурора, з якими погоджується і обвинувачений підлягають до повного відшкодування з ОСОБА_4 .
Щодо заявленого потерпілим цивільного позову, обвинувачений визнає його частково, зокрема вважає, що безпідставно в розрахунок матеріальних збитків включено оплату проведену за придбання медикаментів не прописаних лікарем на суму 435 грн. 89 коп., витрати на придбання пального в сумі 840 грн. та на благодійні пожертви в сумі 486 грн.
В судовому засіданні, суд заслухавши представника потерпілого, який з приводу клопотання обвинуваченого в цій частині пояснив, що вживання ліків, що не були прописані лікуючим лікарем не включалось за їх незначною вартістю, однак вони були необхідні потерпілому для загального відновлення здоров'я, а також для відновлення функціонування правої легені, яка була травмована під час ДТП, що визначено у висновку судмедекспертизи як правобічний пневмоторакс. Щодо придбання пального 22 та 25 лютого 2015 року, то потерпілий в цей час знаходився у ВОКЛ у важкому стані і йому була необхідна стороння допомога, зокрема від батьків, а тому для його відвідування замовлялася машина для їх перевезення та доставки потерпілому необхідних речей та придбання на місці лікувальних препаратів. Щодо благодійних внесків та пожертв, то в ці чеки включалася оплата за проведення досліджень потерпілого відповідними медичними устаткуваннями.
А тому, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріального позову підлягає до повного задоволення.
Щодо заявленого потерпілим позову про відшкодування розміру завданої злочином моральної шкоди, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості враховує характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, що зазнав потерпілий внаслідок злочину, зокрема, що потерпілий отримав важкі травми, на даний час продовжує лікуватись, потребується тривалий термін для відновлення здоров'я. Будучи молодою особою вимушений змінити свої життєві відносини із ріднею та друзями.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявила клопотання про зменшення розміру моральної шкоди у зв'язку з грубою необережністю потерпілого, який знаходився в нетверезому стані та нехтування ним правил безпеки руху.
Суд, дослідивши фактичні обставини справи, дії як обвинуваченого так і потерпілого, приходить до висновку, що в судовому засіданні не здобуто доказів, щодо наявності в діях потерпілого грубої необережності та порушення ним ПДРУ.
Разом з тим при визначенні розміру моральної шкоди суд також враховує майновий стан обвинуваченого, що ніде не працює чим поставить його дуже тяжке становище.
А тому, суд приходить до висновку, що позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.
По справі визнанні речовими доказами та приєднаними до справи є автомобіль марки «Ford -Transit connect» р.н.з. НОМЕР_1 та емблеми від автомобіля марки «Ford». На думку суду їх слід передати власнику.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також, що вчинений злочин відноситься до категорії злочинів вчинений з необережності. На думку суду обставинами, які пом'якшують покарання суд враховує щире каяття та активне розкриття злочину. Щодо обставин, що обтяжують покарання суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд також враховує дані про особу обвинуваченого, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, тривалий час не працює, розведений, посередньо характеризується по місцю проживання, допускав адміністративні правопорушення , зокрема по управлінню транспортним засобом в нетверезому стані, а також мотиви допущених порушень ПДРУ, їх наслідків, його відношення до вчиненого та поведінку після вчинення злочину, думку потерпілого, який наполягає на сувору міру покарання обвинуваченому, суд вцілому приходить до висновку, що покарання ОСОБА_4 слід обрати в межах санкції статті закону, за яким він обвинувачується, та виправлення і перевиховання його можливе лише в ізоляції від суспільства, із застосуванням додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним правопорушень.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. призначивши покарання 3 (три) роки і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Строк відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 залишити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Цивільні позови прокурора задовільнити повністю - стягнути із ОСОБА_4 в користь управління охорони здоров'я Іваничівської районної державної адміністрації 3 896 грн. 44 коп., в користь управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації 5 717 грн. 42 коп.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням злочину задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_15 20 415 грн. матеріальних збитків та 70 тис. грн. завданої злочином моральної шкоди, всього 90 тис. 415 грн.
Речові докази по справі автомобіль «Ford -Transit connect» р.н.з. НОМЕР_1 та емблеми від автомобіля марки «Ford» передати власнику ОСОБА_8 .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня проголошення через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1
З оригіналом згідно
Суддя ОСОБА_1